ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/12492/20
За позовом Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Енпаселектро"
про стягнення 256698,05 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Державне підприємство " Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "ЕНПАСЕЛЕКТРО" про стягнення 256698,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 171 від 19.07.2018.
Ухвалою суду від 25.08.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
07.09.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 25.08.2020 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/12492/20, вирішено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
16.10.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що ним не було порушено строків виконання робіт, оскільки актами сторони змінили строки початку виконання робіт та продовжили строк дії договору. Також відповідач зазначає, що позивач зловживає своїми правами, звертаючись з даним позовом та просить у разі виникнення відповідної правової ситуації застосувати до спірних правовідносин положення ч. 4 ст. 267 ЦПК України (строк давності), а також положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки, позивач не зазнав будь-яких збитків.
23.10.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення, в яких позивач підтримує позовні вимоги, наголошує, що передбачені договором додаткові угоди про зміну строків виконання робіт сторонами не укладались, і що відповідач усвідомлював необхідність їх укладення, оскільки, звертався до позивача з проектом додаткової угоди. Також позивач зазначає, що нарахування штрафних санкцій не пов'язано з понесенням чи не понесенням позивачем збитків. Також позивач наголошує, що строк позовної давності ним не пропущено, оскільки, санкції нараховуються ним менше ніж за рік, а посилання відповідача на ч. 4 ст. 267 ЦПК України є незрозумілим.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
19.07.2018 між Державним підприємством "Поліграфічний комбінат "Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Енпаселектро" (підрядник) укладено договорі № 171.
Відповідно до п. 1.1-1.3 договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами, засобами за замовленням Замовника, виконати роботи з розробки та погодження проектної документації (робочого проекту) з реконструкції зовнішнього електропостачання розподільчого пункту (РП-203) в будівлі інженерного корпусу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 38-44 з приєднанням кабелем 10 кВ до підстанції 35/10 кВ "Артемівська" (далі - Роботи), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані Підрядником Роботи за цим Договором. Результатом виконання Робіт з цим Договором є розроблена Підрядником проектна документація, а саме: Робочий проект "Реконструкція зовнішнього електропостачання розподільчого пункту (РП-203) в будівлі інженерного корпусу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" з приєднанням кабелем 10кВ до підстанції 35/10 кВ "Артемівська"", з кошторисною частиною (далі разом - Робочий проект), стосовно якого державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (далі - ДП "Укрдержбудекспертиза") за результатами проведення державної експертизи, видано експертний висновок (позитивний письмовий звіт). Виконання Робіт за цим Договором включає в себе виконання Підрядником наступних робіт: - розробка Робочого проекту відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства; - погодження робочого проекту з замовником; - погодження робочого проекту з ПрАТ "ДТЕК Київські електричні мережі", як з оператором систем розподілу згідно з вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії". Усунення усіх недоліків у робочому проекті відповідно до зауважень ПрАТ "ДТЕК Київські електричні мережі"; - підготовка всіх необхідних документів для проведення в ДП "Укрдержбудекспертиза" державної експертизи робочого проекту; - подача Підрядником (в якості замовника експертизи) погодженого Замовником та ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ» Робочого проекту до ДП "Укрдержбудекспертиза" для проведення експертизи кошторисної документації Робочого проекту на її відповідність вимогам чинного законодавства України; - здійснення супроводження Робочого проекту, кошторисної документації на всіх стадіях проведення державної експертизи, у тому числі усунення усіх недоліків у Робочому проекті, кошторисній документації відповідно до зауважень експертів ДП "Укрдержбудекспертиза"; - отримання та передача Замовнику експертного висновку (позитивного письмового звіту) ДП "Укрдержбудекспертиза" на Робочий проект (в частині кошторисної документації); - передача Замовнику Робочого проекту, стосовно якого ДП "Укрдержбудекспертиза" видано позитивний письмовий звіт.
Пунктами 1.5, 1.6. договору визначено, що підрядник підтверджує, що на момент підписання цього Договору він отримав від Замовника вихідні дані, що необхідні для виконання Робіт за цим Договором. Якість Робіт повинна відповідати вимогам технічного завдання (додаток 1 до цього Договору), державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів, в яких висуваються вимоги до такого виду робіт.
Загальна вартість Робіт за цим Договором визначена Сторонами в додатку 2 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною Договору, та складає: без ПДВ 516 703,00 грн. (п'ятсот шістнадцять тисяч сімсот три гривні 00 копійок), крім того ПДВ (20%) 103 340,60 грн. (сто три тисячі триста сорок гривнень 60 копійок), всього з ПДВ 620 043,60 (шістсот двадцять тисяч сорок три гривні 60 копійок) (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 4.1-4.3, 4.7 договору Строк виконання Підрядником всього обсягу Робіт за цим Договором становить 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору. Підрядник зобов'язується розробити Робочий проект у відповідності до умов Технічного завдання (додаток 1 до цього Договору), ТУ № НК-421-18 від 17.05.2018, виданих ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ, та у відповідності до чинних нормативних актів (ПУЕ, ПТЕЕС, ПБЕЕС, НАПББ, ДСТУ, ДБН, НАОП та інших), в яких ставляться вимоги до такого виду робіт. Під час розроблення Робочого проекту Підрядник зобов'язаний погоджувати із Замовником зміст Робочого проекту, інформувати Замовника про хід та стан розробки Робочого проекту, своєчасно усувати всі зауваження/недоліки, виявлені Замовником або -ДП "Укрдержбудекспертиза" в Робочому проекті. Строк усунення Підрядником усіх зауважень/недоліків у Робочому проекті не повинен збільшувати строк виконання Підрядником Робіт з розроблення Робочого проекту. За результатами виконання всього обсягу Робіт за цим Договором та отримання Замовником Робочого проекту та позитивного письмового звіту ДП "Укрдержбудекспертиза" стосовно Робочого проекту, кошторисної документації, Сторонами складається та підписується Акт виконаних Робіт за цим Договором.
Згідно п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2019 закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання невиконаних на момент закінчення строку дії цього Договору зобов'язань та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.
Усі зміни до цього договору вносяться в період його дії письмово, а саме укладаються додаткові угоди до Договору, що стають невід'ємною частиною цього договору і набирають чинності лише після підписання уповноваженими особами Сторін та скріплення їх підписів печатками (п. 12.3 договору).
До матеріалів справи додано додатки №1, 2 до договору: технічне завдання та кошториси.
14.01.2019 сторонами було підписано та скріплено печатками акт зміни вихідних даних за договором № 171 від 19.07.2018, сторони склали даний акт про те, що під час виконання робіт з розробки та погодження проектної документації з реконструкції зовнішнього електропостачання розподільчого пункту РП-203 в будівлі інженерного корпусу Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - Роботи) за договором від 19.07.2018 № 171 (далі - Договір), змінились вихідні дані які необхідні Підряднику для виконання Робіт за Договором у зв'язку із коригуванням існуючих технічних умов (лист від 02.01.2019 №1/03/ДепТП/1/НК-421-18/106555) виданих ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (п. 4.2. Договору) які принципово змінюють схему видачі потужностей, у зв'язку з чим: відповідно до пункту 1.5. Договору, датою отримання Підрядником від Замовника вихідних даних, що необхідні для виконання Робіт за Договором, вважати дату отримання Підрядником відкоригованих технічних умов, тобто 14.01.2019; Підрядник підтверджує факт отримання відкоригованих технічних умов від Замовника; Підрядник підтверджує готовність приступити до виконання Робіт за Договором з дати підписання цього Акту; Сторони погодились вважати початком виконання Підрядником всього обсягу Робіт за Договором дату підписання цього Акту зі строком виконання відповідно до п. 4.1. Договору. Сторони підтвердили необхідність подовження строку дії Договору до 31.12.2019 (у відповідності до відкоригованих існуючих технічних умов); Даний Акт є невід'ємною частиною Договору від 19.07.2018 № 171.
27.05.2019 сторонами був підписаний та скріплений печатками акт зобов'язання отримання погоджень, що змінюють проектні рішення за договором № 171 від 19.07.2018 відповідно до якого замовник бере на себе зобов'язання самостійно отримати від Київської міської державної адміністрації погодження відновлення благоустрою на ширину траншеї прокладання кабелю; сторони погодили, що термін, починаючи з 16.04.2019 по дату отримання від КМДА листа-погодження в строки виконання робіт за договором не входить. Даний акт складено на виконання умов договору № 171 від 19.07.2018, керуючись п. 11.1.
Згідно листа Київської міської державної адміністрації від 03.10.2019 № 053-9814 адресованого позивачу, Департамент транспортної інфраструктури не погодив складання актів обстеження покриттів та зелених насаджень із відновлення благоустрою тротуарів на вул Дегтярівській на ширину різу із подальшим виконанням робіт в рамках реалізації зазначеного у зверненні проекту.
До матеріалів справи долучено лист позивача адресований відповідачу від 11.10.2019 № 18/4086 "Про необхідність коригування проектної документації (договорі від 19.07.2018 № 171)", в якому зазначено про неможливість отримання замовником листа-погодження від адміністрації, як сторонами передбачено в акті від 27.05.2019, в зв'язку з чим позивач просив відповідача почати коригування розробленої проектної документації за договором. Як зазначено відповідачем та не спростовано позивачем, лист був отриманий адресатом 16.10.2019.
23.01.2019 відповідач звернувся до відповідача з листом № 01/1-55/1, до якого долучив 2 примірники проекту додаткової угоди до договору про внесення змін щодо строків виконання робіт підрядником, та просив погодити продовження термінів виконання робіт шляхом підписання додаткової угоди.
Позивач не заперечує обставин щодо отримання проекту додаткової угоди, проте зазначає, що вона не була підписана, в зв'язку з не досягненням згоди щодо продовження строків виконання робіт, оскільки, існувала нагальна потреба у їх своєчасному виконанні.
На підтвердження обставин щодо нагальної потреба своєчасного закінчення робіт позивач надав протокол № 20 організаційно-технічної наради позивача від 15.05.2018, яким доручено забезпечити введення ІІ вводу електроенергії на підприємстві до виборів 2019.
Роботи були виконані у повному обсязі та прийняті позивачем 26.12.2019, що підтверджується відповідними актами від 26.12.2019: № 1 виконання робіт за договором № 171 від 19.07.2018 та актом приймання-передачі проектної документації за договором № 171 від 19.07.2018.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 22.04.2020 № 02/1222 на суму 256698,08 грн, в якій зазначав про прострочення відповідача та його обов'язок сплатити штрафні санкції.
Відповідач надав відповідь на претензію за № 01/1-228 від 13.05.2020, в якій заперечував своє прострочення та відсутність підстав для стягнення з нього штрафних санкцій.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Згідно ст. 887, 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
За змістом ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п. 7.2 договору При порушенні Підрядником строку виконання Робіт та передачі документації за цим Договором (п.4.1, п.4.6 Договору) або порушенні строку усунення недоліків у результатах виконаних Робіт за цим Договором, Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості Робіт за цим Договором, за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від загальної вартості Робіт.
Як вбачається з умов договору від 19.07.2018 № 171 з урахуванням актів від 14.01.2019 та від 27.05.2019 відповідач мав виконати роботи у строк протягом 180 днів з 14.01.2019. Строк з 16.04.2019 по дату отримання від КМДА листа-погодження в строк виконання робіт не входить.
Тобто до 16.04.2019 зі 180 денного строку, наданого відповідачу на виконання робіт пройшов 91 день. З цього дня строк перервався і продовжив свій відлік після отримання відповідачем листа від 11.10.2019 № 18/4080 (про неможливість отримання погодження). Роботи були прийняті позивачем 26.12.2019, з чого вбачається, що загальний 180 денний строк на виконання робіт не був порушений відповідачем, в зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій, в зв'язку з відсутністю порушення. Суд відзначає, що доказів отримання відповідачем листа від 11.10.2019 № 18/4080 саме 16.10.2019 суду не надано, однак, навіть при отриманні листа днем його складення (11.10.2019), строк на виконання робіт відповідачем не був пропущений.
Суд наголошує, що у разі нагальної необхідності у позивача у терміновому виконанні робіт, він не був позбавлений права у силу ст. 849 ЦК України відмовитись від договору підряду.
Щодо заперечення позивача про відсутність додаткових угод, якими б сторони визначили інший строк виконання робіт, ніж первинно був обумовлений договором від 19.07.2018 № 171, суд зазначає наступне.
Згідно п. 12.3 договору усі зміни до цього договору вносяться в період його дії письмово, а саме укладаються додаткові угоди до Договору, що стають невід'ємною частиною цього договору і набирають чинності лише після підписання уповноваженими особами Сторін та скріплення їх підписів печатками.
Строк дії договору первинно був обумовлений сторонами до 31.03.2019.
Акт від 14.01.2019 був підписаний сторонами до закінчення строку дії договору, а самим актом сторони визначили строк дії договору до 31.12.2019. З огляду на умови акту від 14.01.2019, акт від 27.05.2019 також був підписаний під час дії договору.
Обидва акти від позивача та відповідача підписані повноваженими особами (керівниками) та скріплені печатками підприємств. В кожному акті вказано, що вони є невід'ємними частинами договору від 19.07.2018 № 171. Тобто за своєю суттю, долучені акти відповідають вимогам, які ставляться в договорі до додаткових угоди, за виключенням назви документа.
З суті актів вбачається, що вони покликані на внесення змін до договору від 19.07.2018 № 171 та врегулювання відносин щодо строку виконання робіт. Суд не приймає до уваги заперечення позивача, що додаткові угоди до договору не були підписані, а тому відповідні зміни не були внесені до договору. Оскільки, не зважаючи на назву "акт", за своєю суттю, підписані обома сторонами документи є правочинами, які вносять зміни до відповідного договору.
В зв'язку з чим суд розцінює акти від 14.01.2019 та 27.05.2019 як належні докази внесення змін до договору від 19.07.2018 № 171 щодо строків виконання робіт.
Щодо заперечень позивача з приводу звернення відповідача з проектом додаткової угоди, що свідчить про усвідомлення необхідності її підписання, то вказана обставина не спростовує того, що сторонами у письмовій формі було досягнуто згоди щодо зміни строків виконання робіт. Крім того, оскільки другий акт, яким також вносились зміни щодо строків виконання робіт, був підписаний сторонами після звернення відповідача щодо укладення додаткової угоди про продовження строків виконання робіт, суд об'єктивно розцінює акти за своєю суттю як правочини про внесення змін щодо строків виконання робіт.
З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Проте, відповідачем обставини, які повідомлені позивачем, спростовано не було, доказів оплати в повному обсязі товару за договором №06/ПБ-19 від 17.01.2019 не надано.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 38-44, ідентифікаційний код 16286441) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Енпаселектро"" (01103, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, 18-А, ідентифікаційний код 21573438) про стягнення 256698,05 грн штрафних санкцій - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В.Усатенко