ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
04.12.2020Справа № 910/18749/20
Суддя Підченко Ю.О., розглянувши
позовну заяву Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Міністерства соціальної політики України та Державної служби України з питань праці
про розірвання договору позички та виселення з нежилих приміщень
Департамент Комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради "Киїської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України та Державної служби України з питань праці про:
- розірвання договору позички від 30.12.2011 № 11/273 (із змінами та доповненнями) на користування нежилими приміщеннями площею 2 945, 8 кв. м. у будинку на вул. Десятиннній, 14, укладеного між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерством соціальної політики України;
- Виселення Державної служби України з питань праці з нежилих приміщень у будинку на вул. Десятинній, 14 у м. Києві.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно із статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати оригінал платіжного доручення із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів.
При цьому, суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації № 11-135/20 від 02.01.2020 зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.
В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством «Інформаційні судові системи» оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3»та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює:
1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді;
2) їх розподіл по судах;
3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ;
4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.
Однак, в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості від ДКСУ про зарахування судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 389 від 22.09.2020 на суму 4 204, 00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України, а на самому платіжному дорученні відсутні будь-які підтверджуючі написи уповноваженої особи та штампи.
За наведених обставин, суд позбавлений можливості перед відкриттям провадження у справі перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, тобто перевірити додержанням позивачем вимог закону щодо порядку та розміру сплати судового збору за подачу даної позовної заяви до Господарського суду міста Києва.
При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 164, ст. 172 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовну заяву Департаменту Комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради "Киїської міської державної адміністрації) до Міністерства соціальної політики України та Державної служби України з питань праці про розірвання договору та виселення залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без .
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.О. Підченко