ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2020Справа № 910/5694/20
За позовомДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК" 2. Київська міська рада
провизнання договору недійсним в частині та стягнення 1390144,46 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Багнюк І.І.
Представники учасників справи:
від позивачаБондар-Дякуновська О.Г.;
від відповідачаХоменко В.О.;
від третьої особи-1не з'явились;
від третьої особи-2Бондар-Дякуновська О.Г.;
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", в якому просить суд:
- визнати недійсним договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 10.07.2017 №248, укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" в частині, а саме: пункти 2 та 3 додаткової угоди №1 до договору пайової участі від 10.07.2017 №248 від 21.12.2017;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" заборгованість в сумі 1390144,46 грн, з яких: 1206461,71 грн основного боргу та 183682,75 грн інфляційних втрат за договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 10.07.2017 №248 на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що оспорювані положення додаткової угоди №1 до договору пайової участі від 10.07.2017 №248 від 21.12.2017 суперечать рішенню Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180 і підлягають визнанню недійсними згідно положень ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим, позивач стверджує про наявність у відповідача обов'язку сплатити до міського бюджету 1390144,46 грн заборгованості згідно договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 10.07.2017 №248 з урахуванням інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020, після усунення позивачем обставин, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/5694/20; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; призначено підготовче засідання у справі на 18.06.2020; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
15.06.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов та про відкладення судового засідання.
Підготовче засідання, призначене на 18.06.2020, було відкладено на 06.08.2020. Відповідачу направлено повідомлення про судове засідання 06.08.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
04.08.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, разом із заявою про поновлення пропущеного строку для його подання.
Серед іншого у вказаному відзиві відповідач зауважив, що позивач у своїй позовній заяві не зазначив, яким чином внаслідок укладення додаткової угоди саме збоку відповідача порушені права позивача.
Крім того відповідач стверджував, що шляхом укладення додаткової угоди №1 до договору пайової участі від 10.07.2017 №248 від 21.12.2017 відбулася заміна первісного зобов'язання новим між тими ж сторонами (новація), яка за своєю правовою природою не припиняє зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється виникає узгоджене між сторонами нове зобов'язання, яке пов'язане із попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов'язання новим.
Також, за твердженнями відповідача, рішення Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180 "Про зменшення розміру пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" не є актом цивільного законодавства у розумінні ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, нормативно-правовим актом тощо, внаслідок чого пункти відповідної додаткової угоди не можуть визнаватися недійсними які такі, що не відповідають згаданому рішенню Київської міської ради.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 27.08.2020; клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов залишено без задоволення; відзив на позов прийнято до розгляду.
10.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених останнім у відзиві на позов, заперечив, зазначивши, зокрема про те, що рішення Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180 "Про зменшення розміру пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" не розповсюджує свою дію на укладений між сторонами договір пайової участі від 10.07.2017 №248.
25.08.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти тверджень позивача у відповіді на відзив, заперечив.
25.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 залучено до участі у справі Київську міську раду третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; підготовче засідання у справі відкладено на 24.09.2020; встановлено Київській міській раді строк для подання пояснень третьої особи щодо позову та відзиву до 21.09.2020.
18.09.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по справі.
21.09.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких остання підтримала позицію позивача у справі.
У підготовчому засіданні 24.09.2020 було оголошено перерву до 01.10.2020. Відповідачу направлено повідомлення про судове засідання 01.10.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
01.10.2020 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника, яка судом задоволена.
01.10.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла відповідь на пояснення третьої особи-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2020.
05.11.2020 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 12.11.2020.
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2020 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.11.2020 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив та поясненнях по суті заявлених позовних вимог.
Третя особа-1 у судове засідання 12.11.2020 представників не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просила розглядати справу без участі її представника.
Представник третьої особи-2 в судовому засіданні 12.11.2020 надав суду пояснення по суті заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні 12.11.2020 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
10.07.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (департамент, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК" (замовник-1, третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (замовник-2, відповідач) укладено договір №248 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (договір). Предметом договору є сплата замовником-2 пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із: тип робіт - реконструкція (зміна площі кв.м), тип об'єкта - реконструкція компресорної станції з добудовою будівлі під офісні приміщення загальною площею 6391,68 кв.м (в т.ч. загальна площа офісів у будинку - 4899,98 кв.м, загальна площа технічних приміщень - 311,92 кв.м) та будівництво ТП (трансформаторна підстанція) загальною площею 120,58 кв.м, загальна площа об'єкта - 6512,26 м2, адреса об'єкта - вулиця Лугова буд.13 (літ.Ж) (Оболонський район м.Києва) (далі - об'єкт будівництва/реконструкції (п.1.1).
Розмір пайового внеску становить 1138624,33 грн згідно з розрахунком, що наданий в додатку 1 і є невід'ємною частиною цього договору та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та/або загальної кошторисної вартості об'єкту будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку за фактичними техніко-економічними показниками. Пайовий внесок сплачується замовником-2 відповідно донаступного графіку: щомісячно рівними частинами не пізніше 28 числа кожного місяця, але в будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію. Дата сплати (остання) 28.11.2017 - 569312,17 грн, 28.12.2017 - 569312,16 грн (п.п.1.2, 1.3 договору).
Замовник-2 сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п.1.2 з врахуванням пп.2.2, 2.4 цього договору, у строк визначений п.1.3 договору, на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наведеними реквізитами. Сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги (далі - індекс інфляції) від місяця, в якому був зроблений розрахунок суми пайового внеску, і до місяця, що передує тому, в якому здійснюється платіж. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим 100%, в порівнянні з індексом інфляції від дати розрахунку суми пайового внеску, то до розрахунку береться показник 1.0. Замовник-2 повинен отримати в Департаменті економіки та інвестицій розрахунок суми пайового внеску, що підлягає сплаті за цим договором з урахуванням індексу інфляції, не пізніше ніж за три дні до сплати пайового внеску/відповідної частки пайового внеску. Вказаний розрахунок надається замовнику-2 під розписку або із відміткою про отримання на оригінальному примірнику, який залишається в Департаменті економіки та інвестицій. Підтвердженням виконання замовником-2 зобов'язань за цим договором є надання Департаментом економіки та інвестицій замовнику-1 та замовнику-2 довідки про виконання умов пайової участі (п.п.2.1, 2.4, 2.9 договору).
Замовник-2 зобов'язаний перерахувати пайовий внесок на умовах та в порядку, визначених цим договором. Замовник-2 зобов'язаний до введення об'єкту будівництва/реконструкції, визначеного в п.1.1 цього договору, в експлуатацію звернутися до Департаменту економіки та інвестицій для проведення остаточних розрахунків пайового внеску за даними технічної інвентаризації об'єкту та/або загальною кошторисною вартістю об'єкта будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку, за фактичними техніко-економічними показниками. Департамент економіки та інвестицій за умови належного виконання замовником-2 своїх обов'язків, що встановлені цим договором, зобов'язаний в порядку, визначеному цим договором, видати замовнику-1 та замовнику-2 довідку про виконання умов пайової участі (п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору).
Договір може бути змінено за згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди (п.6.1 договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту реєстрації в Департаменті економіки та інвестицій. Цей договір припиняється в наступних випадках: виконанням - з дати надходження останнього платежу з урахуванням п.п.1.2, 2.3, 2.4, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору. Припиненням з підстав, зазначених у п.6.2 цього договору - через 10 днів після відправлення замовнику-1 та замовнику-2 письмового повідомлення або публічного оприлюднення відповідної інформації про розірвання цього договору. У зв'язку з ліквідацією сторони цього договору - з дати виключення сторони з відповідного державного реєстру (п.п.7.1, 7.2, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3 договору).
Відповідно до п.10.2 договору проекти додаткових угод готує Департамент економіки та інвестицій та надсилає замовнику-1 та замовнику-2 листом у трьох примірниках, підписаних директором Департаменту економіки та інвестицій або уповноваженою ним особою без відбитку печатки. Замовник-1 та замовник-2 протягом 5 робочих днів з дня отримання від Департаменту економіки та інвестицій додаткових угод до цього договору надсилають підписані з відбитком печатки додаткові угоди до Департаменту економіки та інвестицій. У разі не отримання Департаментом економіки та інвестицій протягом 10 днів від дня надсилання, підписаних із відбитком печатки зі сторони замовника-1 та замовника-2 додаткових угод вважається, що замовник-1 та замовник-2 погоджується з умовами отриманих додаткових угод та вони вступають в силу на 11 день від дня надсилання їх замовнику-1 та замовнику-2, якщо інше не передбачено Департаментом економіки та інвестицій в супроводжуючому листі.
Згідно розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул. Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва" відповідно до ст.ст.319, 327, 331 Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Київської міської ради від 15.12.2011 №844/7080 "Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об'єктів соціальної інфраструктури", враховуючи звернення Корпорації "ДБК-Житлобуд" (лист від 20 липня 2017 року №93), Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (листи від 27 січня 2017 року №54, від 20 липня 2017 року №475), протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" від 18 липня 2017 року №267, сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта (серія ІУ №165162851060), виданий 11.10.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, акт готовності об'єкта до експлуатації від 03 жовтня 2016 року, з метою розширення мережі дошкільних навчальних закладів вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Києва майно, створене в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, згідно з додатком; передати майно, зазначене у пункті 1 цього розпорядження, до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації; Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації спільно з товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" здійснити в установленому порядку приймання-передачу майна, зазначеного у пункті 1 цього розпорядження, та надати акт приймання-передачі до Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до додатку до вказаного розпорядження вартість майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, яке приймається до комунальної власності територіальної громади міста Києва, складає 71500099,00 грн.
Вартість переданого відповідачем у комунальну власність міста Києва майна також підтверджується аудиторським звітом №070-5-13/32 від 17.07.2017, складеним Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" було передано, а в.о. голови Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації прийнято (за погодженням з директором Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до комунальної власності територіальної громади міста Києва та до сфери управлення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації майно, створене в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, відповідно до розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул. Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва" вартістю 71500099,00 грн, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі. Даний акт є дійсним за умови прийняття рішення Київською міською радою щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" розміру пайової участі за договорами пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, які будуть укладатися між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" як замовником будівництва та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що відповідає вартості майна 71500099,00 грн з ПДВ дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва.
05.10.2017 Київською міською радою прийнято рішення №173/3180 "Про зменшення розміру пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", за змістом якого відповідно до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, враховуючи розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва", Київська міська рада вирішила зменшити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" розмір пайової участі за договорами пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, які будуть укладатися між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", як замовником будівництва, та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що відповідає вартості майна 71500099,00 грн з ПДВ дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, прийнятого до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
21.12.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (департамент), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК" (замовник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (замовник-2) укладено додаткову угоду №1 до договору пайової участі від 10.07.2017 №248 за умовами якої відповідно до рішення постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку від 12.12.2017 (протокол №44/106) замовник-2 зобов'язується перерахувати пайовий внесок з урахуванням інфляції згідно з розрахунком 1 від 19.12.2017 у сумі 1206461,71 грн та пеню у сумі 4784,10 грн (без ПДВ) в термін до 31.12.2017 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію. Даний розрахунок є невід'ємною частиною цієї угоди (п.1), відповідно до п.6.9 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 розмір пайової участі замовника-2 визначеного у п.1 цієї угоди зменшується за рішенням Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180 "Про зменшення розміру пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" на вартість збудованого та переданого до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єкта соціальної сфери вартістю майна 71500099,00 грн, а саме дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі м.Києва, переданого згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі м.Києва", враховуючи висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2017 №070-5-13/32 наданого листом від 18.07.2017 №070-5-18/1619 (п.2), оскільки вартість об'єкта соціальної сфери відповідно до п.2 цієї угоди перевищує розмір пайового внеску (без врахування пені), визначеного в п.1 цієї угоди пайовий внесок замовником-2 не перераховується (п.3), відповідно до п.1 цієї угоди несплачена пеня за прострочення пайового внеску станом на 19.12.2017 становить 4784,10 грн (без ПДВ) (п.4), відповідно до п.4 цієї угоди замовник-2 зобов'язується перерахувати пеню у сумі 4784,10 грн (без ПДВ) в термін до 28 грудня 2017 року включно на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наведеними реквізитами (п.5).
Відповідно до довідки позивача про надходження коштів за період з 01.01.2017 по 07.04.2020, організацією/установою ТОВ "ДБК" та ТОВ "ДБК-Партнер" 26.12.2017 сплачено 4784,10 грн.
Згідно акту звірки від 10.01.2019, складеного між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", різниця між вартістю збудованого та переданого до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єкта соціальної сфери та розміром пайового внеску перелічених у цьому акті договорів (в т.ч. №248 від 10.07.2017), що зменшено згідно рішення Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180, станом на 21.12.2018 становить 1343715,79 грн (з ПДВ).
28.02.2020 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу №050/08-1466 про відшкодування збитків на суму 12047619,29 грн.
Звертаючись з відповідним позовом до суду позивач стверджує, що оспорювані положення додаткової угоди №1 до договору пайової участі від 10.07.2017 №248 від 21.12.2017 (п.п.2, 3) суперечать рішенню Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними згідно положень ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, внаслідок чого відповідач повинен сплатити до міського бюджету 1390144,46 грн заборгованості за договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 10.07.2017 №248 з урахуванням інфляційних втрат.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (підпункт 2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст.217 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання договору недійсним суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.
У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто в силу приписів ст.204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.
Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, угоди або їх частини позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Частиною 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
За змістом ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з системного аналізу ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Тобто обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача. Позивач має довести, що у зв'язку з укладенням між ним та відповідачем спірного договору (п.п.2, 3 додаткової угоди №1 до договору) були порушені права позивача, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення прав чи охоронюваного законом інтересу позивача, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Однак, за висновками суду, позивачем не доведено факту порушення його прав оспорюваними пунктами правочину (додаткової угоди №1 від 21.12.2017 до договору) з наступних підстав.
За змістом ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції станом на 10.07.2017 - дату укладення договору) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3, 4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (тут і далі у редакції станом на 10.07.2017 - дату укладення договору) пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком. Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв'язку із реалізацією замовником проекту нового будівництва або реконструкції об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку). Замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком. Залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замовником (далі - договір про пайову участь).
Як встановлено судом, на виконання вимог чинного законодавства України, 10.07.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК" (замовник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (замовник-2) укладено договір №248 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата замовником-2 пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва у зв'язку із реконструкцією компресорної станції з добудовою будівлі під офісні приміщення загальною площею 6391,68 кв.м (в т.ч. загальна площа офісів у будинку - 4899,98 кв.м, загальна площа технічних приміщень - 311,92 кв.м) та будівництво ТП (трансформаторна підстанція) загальною площею 120,58 кв.м, загальна площа об'єкта - 6512,26 кв.м, адреса об'єкта - вулиця Лугова буд.13 (літ.Ж) (Оболонський район м.Києва), розмір пайового внеску становить 1138624,33 грн та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та/або загальної кошторисної вартості об'єкту будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку за фактичними техніко-економічними показниками, сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги від місяця, в якому був зроблений розрахунок суми пайового внеску, і до місяця, що передує тому, в якому здійснюється платіж, у випадку, якщо індекс інфляції є меншим 100%, в порівнянні з індексом інфляції від дати розрахунку суми пайового внеску, то до розрахунку береться показник 1.0, договір може бути змінено за згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
До вказаного договору його сторонами було складено, підписано та скріплено печатками відповідний розрахунок розміру пайового внеску (додаток 1 до договору).
В подальшому, згідно розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул. Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва" відповідно до ст.ст.319, 327, 331 Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Київської міської ради від 15.12.2011 №844/7080 "Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об'єктів соціальної інфраструктури", враховуючи звернення Корпорації "ДБК-Житлобуд" (лист від 20 липня 2017 року №93), Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (листи від 27 січня 2017 року №54, від 20 липня 2017 року №475), протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" від 18 липня 2017 року №267, сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта (серія ІУ №165162851060), виданий 11.10.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, акт готовності об'єкта до експлуатації від 03 жовтня 2016 року, з метою розширення мережі дошкільних навчальних закладів вирішено прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Києва майно, створене в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, згідно з додатком; передати майно, зазначене у пункті 1 цього розпорядження, до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації; Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації спільно з товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" здійснити в установленому порядку приймання-передачу майна, зазначеного у пункті 1 цього розпорядження, та надати акт приймання-передачі до Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідно до додатку до вказаного розпорядження вартість майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, яке приймається до комунальної власності територіальної громади міста Києва складає 71500099,00 грн.
Вартість переданого відповідачем у комунальну власність міста Києва майна також підтверджується аудиторським звітом №070-5-13/32 від 17.07.2017, складеним Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" було передано, а в.о. голови Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації прийнято (за погодженням з директором Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до комунальної власності територіальної громади міста Києва та до сфери управлення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації майно, створене в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, відповідно до розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва" вартістю 71500099,00 грн, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі, який є дійсним за умови прийняття рішення Київською міською радою щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" розміру пайової участі за договорами пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, які будуть укладатися між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" як замовником будівництва та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що відповідає вартості майна 71500099,00 грн з ПДВ дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва.
Згідно п.6.9 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 розмір пайової участі замовника може бути зменшено за рішенням Київської міської ради на вартість збудованих ним та переданих до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єктів соціальної сфери. Під вартістю переданих до комунальної власності об'єктів мається на увазі їх кошторисна вартість, яка відповідає фактичному обсягу та вартості виконаних робіт по кожному об'єкту передачі. Підставою для зарахування вартості таких об'єктів соціальної сфери на зменшення пайової участі є: розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про прийняття відповідних об'єктів соціальної сфери до комунальної власності територіальної громади міста Києва; акт приймання-передачі, укладений між замовником та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (та за необхідністю балансоутримувачем таких об'єктів) про прийняття відповідних об'єктів соціальної сфери до комунальної власності територіальної громади міста Києва; висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами перевірки вартості (з урахуванням ПДВ) та обсягів фактично виконаних робіт вартості за кошторисом по кожному об'єкту. На зменшення розміру пайової участі відноситься тільки вартість, підтверджена висновками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але не більше вартості, визначеної у розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про прийняття відповідних об'єктів соціальної сфери до комунальної власності територіальної громади міста Києва. У разі якщо вартість будівництва переданих до комунальної власності об'єктів соціальної сфери перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі не здійснюється.
Рішенням Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180 "Про зменшення розміру пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" відповідно до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, враховуючи розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва", Київська міська рада вирішила зменшити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" розмір пайової участі за договорами пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, які будуть укладатися між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", як замовником будівництва, та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що відповідає вартості майна 71500099,00 грн з ПДВ дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі міста Києва, прийнятого до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов укладеного між сторонами та третьою особою-1 договору проекти додаткових угод готує Департамент економіки та інвестицій та надсилає замовнику-1 та замовнику-2 листом у трьох примірниках, підписаних директором Департаменту економіки та інвестицій або уповноваженою ним особою без відбитку печатки. Замовник-1 та замовник-2 протягом 5 робочих днів з дня отримання від Департаменту економіки та інвестицій додаткових угод до цього договору надсилають підписані з відбитком печатки додаткові угоди до Департаменту економіки та інвестицій. У разі не отримання Департаментом економіки та інвестицій протягом 10 днів від дня надсилання, підписаних із відбитком печатки зі сторони замовника-1 та замовника-2 додаткових угод вважається, що замовник-1 та замовник-2 погоджується з умовами отриманих додаткових угод та вони вступають в силу на 11 день від дня надсилання їх замовнику-1 та замовнику-2, якщо інше не передбачено Департаментом економіки та інвестицій в супроводжуючому листі.
В подальшому, 21.12.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (департамент), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК" (замовник-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" (замовник-2) укладено додаткову угоду №1 до договору пайової участі від 10.07.2017 №248 за умовами якої відповідно до рішення постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку від 12.12.2017 (протокол №44/106) замовник-2 зобов'язується перерахувати пайовий внесок з урахуванням інфляції згідно з розрахунком 1 від 19.12.2017 у сумі 1206461,71 грн та пеню у сумі 4784,10 грн (без ПДВ) в термін до 31.12.2017 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію. Даний розрахунок є невід'ємною частиною цієї угоди (п.1), відповідно до п.6.9 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 розмір пайової участі замовника-2 визначеного у п.1 цієї угоди зменшується за рішенням Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180 "Про зменшення розміру пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" на вартість збудованого та переданого до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єкта соціальної сфери вартістю майна 71500099,00 грн, а саме дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі м.Києва, переданого згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.08.2017 №944 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва майна, створеного в результаті будівництва дошкільного навчального закладу на 280 місць на вул.Миколи Закревського, 99-а у Деснянському районі м.Києва", враховуючи висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2017 №070-5-13/32 наданого листом від 18.07.2017 №070-5-18/1619 (п.2), оскільки вартість об'єкта соціальної сфери відповідно до п.2 цієї угоди перевищує розмір пайового внеску (без врахування пені), визначеного в п.1 цієї угоди пайовий внесок замовником-2 не перераховується (п.3), відповідно до п.1 цієї угоди несплачена пеня за прострочення пайового внеску станом на 19.12.2017 становить 4784,10 грн (без ПДВ) (п.4), відповідно до п.4 цієї угоди замовник-2 зобов'язується перерахувати пеню у сумі 4784,10 грн (без ПДВ) в термін до 28 грудня 2017 року включно на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наведеними реквізитами (п.5).
Відповідно до довідки позивача про надходження коштів за період з 01.01.2017 по 07.04.2020, організацією/установою ТОВ "ДБК" та ТОВ "ДБК-Партнер" 26.12.2017 сплачено 4784,10 грн.
Отже як встановлено судом, проект додаткової угоди було підготовлено самим позивачем у справі та підписано між сторонами та третьої особою-1 з урахуванням рішення Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180 "Про зменшення розміру пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", якому вказана додаткова угода в цілому (в тому числі і оспорювані пункти) не суперечить.
Відповідачем було передано в комунальну власність міста Києва об'єкт соціальної сфери вартістю 71500099,00 грн, у зв'язку з чим за рішенням Київської міської ради зменшено розмір пайової участі відповідача на вказану суму, внаслідок чого між сторонами та третьої особою-1 укладено відповідну додаткову угоду №1 від 21.12.2017 до договору.
Суд зазначає, що згідно акту звірки від 10.01.2019, складеного між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" різниця між вартістю збудованого та переданого до комунальної власності територіальної громади міста Києва об'єкта соціальної сфери та розміром пайового внеску перелічених у цьому акті договорів (в т.ч. №248 від 10.07.2017), що зменшено згідно рішення Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180, станом на 21.12.2018 становить 1343715,79 грн (з ПДВ), тобто зазначена сума не зарахована в оплату пайових внесків відповідача.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", який набрав чинності з 17.10.2019 із положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено статтю 40, якою було встановлено обов'язок забудовників брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом оплати пайових внесків, а отже з моменту набрання чинності цими змінами сплата пайового внеску забудовниками не передбачена, у зв'язку з чим не вбачається можливості укладення договорів пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", як замовником будівництва, та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у подальшому.
За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача з боку відповідача, оскільки у комунальну власність міста Києва відповідачем передано об'єкт соціальної інфраструктури вартістю 71500099,00 грн, є рішення Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180, яким зменшено розмір пайової участі Товариству з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" на вказану суму, внаслідок чого між сторонами та третьою особою-1, за запропонованим позивачем проектом, укладено додаткову угоду №1 від 21.12.2017 про зменшення розміру пайової участі за договором пайової участі від 10.07.2017 №248, що не суперечить рішенню Київської міської ради від 05.10.2017 №173/3180, а в майбутньому можливість зменшення розміру пайових внесків відповідача на суму переданого у комунальну власність майна відсутня з огляду на виключення положень ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", і, як наслідок, відсутності обов'язку відповідача сплачувати означені внески в подальшому.
Отже, оскільки позивачем жодним чином не підтверджено суду належними та допустимими доказами, що у зв'язку з укладенням між сторонами та третьою особою-1 додаткової угоди №1 від 21.12.2017 до договору (у т.ч. оспорюваних п.п.2, 3 даної угоди), права позивача були якимось чином порушені, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер", в якому позивач просить суд визнати недійсним договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 10.07.2017 №248, укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" в частині, а саме: пункти 2 та 3 додаткової угоди №1 до договору пайової участі від 10.07.2017 №248 від 21.12.2017.
Також за висновками суду, з наведеного вище полягає, що похідні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" заборгованості в сумі 1390144,46 грн, з яких: 1206461,71 грн основного боргу та 183682,75 грн інфляційних втрат за договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 10.07.2017 №248 на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету не підлягають задоволенню.
Наразі судом не досліджуються інші підстави позову, які зазначає позивач у своїй заяві та зауваження відповідача, викладені ним у відзиві на позов, оскільки їх дослідження здійснюється судом після встановлення наявності порушених/оспорюваних/невизнаних прав позивача, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду, а оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами порушення його прав, підстави для дослідження вказаних обставин відсутні.
Тому інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.12.2020
Суддя Ю.М. Смирнова