ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/15239/20
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про забезпечення позову у справі № 910/15239/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» (пр-т Повітрофлотський, буд. 54, м. Київ, 03151) до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044), Департаменту комунальної власності м. Києва Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 10, м. Київ, 01001), треті особи: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, корпус А, оф. 3, м. Київ, 04119), Товариство з обмеженою відповідальністю «Шверін» (вул. Новокостянтинівська, буд. 4А, м. Київ, 04080) про визнання недійсним пункту 32 протоколу засідання та договору про передачу майна,
06.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
27.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, з доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.11.2020. Запропоновано відповідачам у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, запропоновано позивачу у строк не пізніше п'ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання пояснень третім особам щодо позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
23.11.2020 позивач подав до суду заяву про виправлення арифметичної помилки (описки).
Також, 23.11.2020 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна (нежитлові приміщення) загальною площею 480 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 2, літ. А, шляхом заборони ТОВ «ШВЕРІН» та іншим особам вчиняти певні дії, що спрямовані на проведення будь-яких будівельних робіт, в тому числі знесення, демонтування, часткове демонтування, реконструкцію, поліпшення, перепланування, добудування та руйнування нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про забезпечення позову відмовлено.
25.11.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Коршун» надійшла заява про залучення в якості третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у судовому засіданні у справі №910/15239/20 оголошено перерву до 03.12.2020.
27.11.2020 до суду від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Шверін» надійшло клопотання про долучення документів.
01.12.2020 до суду від третьої особи Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Коршун» про залучення в якості третьої особи відмовлено, підготовче засідання відкладено на 10.12.2020.
Після проведення підготовчого засідання 03.12.2020 позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, матеріали справи № 910/15239/20, доходить наведеного нижче висновку.
Як вбачається із заявлених позовних вимог у справі № 910/15239/20 позивач просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 35 протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.10.2019 № 37/172; визнати недійсним договір від 30.10.2019 № 3076 «Про передачу майна територіальної громади мста Києва в оренду».
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до заявлених вимог заяви про забезпечення позову позивач просить суд заборонити вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна (нежитлові приміщення) загальною площею 480 кв.м., що розташоване за адресою:м. Київ, вул. Труханівська, буд.2, літ. А шляхом заборони ТОВ «Шверін» та іншим особам вчиняти певні дії, що спрямовані на проведення будь-яких будівельних робіт в тому числі знесення, демонтування, часткове демонтування, реконструкцію, поліпшення, перепланування, добудування та руйнування нерухомого майна.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач у поданій заяві зазначає, що відповідно до п. 34 протоколу № 35/221 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 13.10.2020 погоджено рішення орендодавця про надання згоди ТОВ «Шверін» на здійснення невід'ємних поліпшень об'єктів оренди з обробкою фасадів нежитлової будівлі загальною площею 480,0 кв.м. на вул. Труханівській, 2, літ.А. У листопаді 2020 року ТОВ «Шверін» за допомогою важкої техніки намагається фактично знести нерухоме майно. Такі роботи можуть призвести до часткової втрати державного майна та доведення його до непридатного для використання стану. Вважає, що проведення ТОВ «Шверін» невід'ємних поліпшень нерухомого майна несе ризик його втрати, приведення у непридатний для використання стан та суттєвого технічного переоснащення. Такі технічні зміни призведуть до неможливості використання майна за його цільовим призначенням іншими суб'єктами підприємницької діяльності. При цьому на думку позивача між заходом забезпечення позову та предметом позовної заяви існує зв'язок, а вжиття заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Наведена правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Такий правовий висновок викладено в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Позовні вимоги у справі № 910/15239/20 мотивовані незаконною передачею в оренду ТОВ «ШВЕРІН» нерухомого майна (нежитлових приміщень) загальною площею 480 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, 2, літ. А.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просить заборонити третій особі ТОВ «Шверін» та іншим особам вчиняти певні дії, що спрямовані на проведення будь-яких будівельних робіт в тому числі знесення, демонтування, часткове демонтування, реконструкцію, поліпшення, перепланування, добудування та руйнування нерухомого майна (нежитлові приміщення загальною площею 480 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, буд. 2, літ.А).
На підтвердження необхідності забезпечення позову заявником надано витяг з протоколу № 35/221 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 13.10.2020, згідно п. 34 якого вирішено погодити рішення орендодавця про надання згоди ТОВ «Шверін» на здійснення невід'ємних поліпшень об'єктів оренди з обробкою фасадів нежитлової будівлі загальною площею 480,0 кв.м. на вул. Труханівській, 2, літ. А.
При цьому надання згоди на здійснення поліпшень розцінююється судом як роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції тощо об'єкта оренди, в той час як рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності не визначає надання згоди на проведення будь-яких будівельних робіт щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 480,0 кв.м. на вул. Труханівській, 2, літ. А.
Також, надані позивачем фотокопії об'єктів будівлі не можуть вважатися належними доказами вчинення ТОВ «Шверін» будівельних робіт щодо нежитлової будівлі загальною площею 480,0 кв.м. на вул. Труханівській, 2, літ. А, оскільки фотокопії не містять дати здійснення фото, не підтверджують проведення будь-яких робіт саме щодо об'єкту оренди.
Крім того, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам здійснювати певні дії, що спрямовані на проведення будь-яких будівельних робіт в тому числі знесення, демонтування, часткове демонтування, реконструкцію, поліпшення, перепланування, добудування та руйнування нерухомого майна (нежитлові приміщення загальною площею 480 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Труханівська, буд. 2, літ.А) не співвідноситься із заявленими позовними вимогами, оскільки вони спрямовані на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб. Таким чином заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, спрямовані на обмеження прав невизначеного кола осіб, що може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України ).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Така правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених вимог та відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про забезпечення позову у справі № 910/15239/20.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про забезпечення позову у справі № 910/15239/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 07.12.2020.
Суддя В.О.Демидов