ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2020Справа № 910/15080/20
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" (вул. Володимира Антоновича, б. 6, м. Дніпро, 49101)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус Груп" (провулок Тбіліський, б. 4/10, м. Київ, 04116)
про стягнення 64 877,58 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус Груп" про стягнення 64 877,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 25/11-1 від 25.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 відкрито провадження по справі № 910/15080/20, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/15080/20 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Вказана ухвала отримана представником позивача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі № 910/15080/20 була направлена на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус Груп", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: провулок Тбіліський, б. 4/10, м. Київ, 04116, проте, відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Укрпошти, поштове відправлення з указаною ухвалою значиться таким, що не вручене під час доставки.
Отже, суд зважаючи на викладене суд доходить висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Канопус Груп» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю РУШ» (Замовник) був укладений договір підряду №25/11-1 (надалі також - Договір), за умовами п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи з виготовлення та монтажу рекламного оформлення об'єктів нерухомості Замовника (далі - роботи) на умовах цього Договору, які належать Замовнику або перебувають в законному користуванні Замовника (надалі по тексту - Роботи).
Згідно з п. 1.3 Договору Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу відповідно до умов даного Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору, до початку виконання робіт Замовник погоджує з Виконавцем дизайн - макет оформлення об'єкта, на підставі чого Виконавець проводить необхідні виміри у продовж 3-х (Трьох) календарних днів з моменту отримання проекту та передає звіт Замовнику, але не пізніше, ніж 10 календарних днів до дати монтажу. Сторони підписують Додаткову угоду (Додаток № І) до Договору, в якому вказують вартість робіт і матеріалів, адреса і конкретне місце, де роботи будуть проводитися (далі - об'єкт), а також викладають інші домовленості, які досягнуті Сторонами. Так Додаткова угода є невід'ємною частиною цього Договору.
В додатковій угоді №1 від 25.11.2019 до Договору сторони в погодили, зокрема, такі умови: 1. Об'єкт виконання робіт за договором № 21/11-1 від 21 листопада 2019р. розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Кюрі, 5 ТРЦ Нео Плаза; 4. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в наступному порядку: Авансовий платіж, в розмірі 75% вартості відображеної в додатках, здійснюється протягом 3-х (трьох) банківських днів після затвердження їх Сторонами і підписання відповідних документів. Остаточний розрахунок за кожним додатком до конкретного об'єкту до договору проводиться протягом 7 банківських днів з моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт.»
Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі, якщо по господарській операції сума податку на додану вартість (далі - ПДВ) входить у вартість наданої послуги, Підрядник зобов'язується скласти і надати Замовнику податкову накладну в електронній формі, заповнену виключено державною мовою, визначену статтею 201 Податкового кодексу України, з дотриманням умови щодо реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства, підписана і зашифрована електронним підписом уповноваженої особи Підрядника в порядку, передбаченому чинним законодавством про електронний цифровий підпис.
Підрядник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
а) при здійсненні господарської операції з виконання робіт з 01 по і 5 календарного дня включно - до останнього числа поточного календарного місяця в якому були виконані такі роботи;
б) при здійсненні господарської операції з виконання робіт з 16 календарного дня. За останнім календарним днем (включно) поточного календарного місяця-до 15 (п'ятнадцятого) календарного дня (включно) календарного місяця, наступних за датою здійснення господарської операції надання послуг, заповнивши відповідно до вимог.
Для виконання вимоги по відправці електронної копії зареєстрованої податковою накладної Замовнику, Підрядник в електронній системі документообігу заповнює відповідні поля, що підтверджують відправку електронної версії податкової накладної Замовнику. Факт реєстрації в ЄРПН Підрядником податкової накладної є підтвердженням і безумовною гарантією Підрядника того, що Підрядчик не звільнений від сплати ПДВ за рішенням суду, і зареєстрована ним в ЄРПН, податкова накладна, не може бути не визнана. В іншому випадку Підрядник зобов'язаний відшкодувати Замовнику всі понесені Замовником збитки, у зв'язку з невизнанням податкового кредиту. Відповідальність за належне виконання умов цього пункту в повному обсязі несе Підрядник.
При цьому, у разі порушення Підрядником умов цього пункту та не отримання Замовником підтвердження реєстрації Підрядником в порядку, передбаченому цим пунктом, податкової накладної протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати здійснення господарської операції надання послуг, Підрядник є таким, що не виконав своє зобов'язання з надання послуг і Договір вважається не виконаним, а Замовник має право в односторонньому порядку стягнути з Підрядника штраф, який складається з двох частин:
- першу частину штрафу Замовник стягує на суму ПДВ на операції з надання послуг, за якою порушено зобов'язання Підрядника, шляхом його перерахування, без попередження Підрядника. У разі, якщо послуги, за яким Замовником не отримано підтвердження реєстрації податкової накладної в порядку, передбаченому цим пунктом, вже оплачені Замовником, Підрядник зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Замовника першу частину штрафу в розмірі суми ПДВ, що входить у вартість оплаченої послуги, протягом 3 (трьох) календарних днів, які відраховуються по закінченню 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати здійснення господарської операції надання послуги.
Сума ПДВ, що стягується Замовником внаслідок порушення Підрядником свого зобов'язання по реєстрації податкових накладних в ЄРПН, чи сплачена Підрядником за порушення свого зобов'язання по реєстрації податкової накладної в ЄРПН по оплаченим Замовником послуг, є першою частиною штрафу Підрядника за невиконання своїх зобов'язань і прирівнюється до оплати Підрядником такої суми першої частини штрафу Замовнику.
- Підрядник, в разі порушення ним зобов'язань, передбачених пунктами 5.3. Договору, сплачує Замовнику другу частину штрафу в розмірі 18% (вісімнадцять відсотків) від суми ПДВ, по якій Підрядником не виконані зобов'язання відповідно до пункту 5.3. Договору, протягом 3 (трьох) календарних днів, які відраховуються по закінченню 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати здійснення відповідної господарської операції надання послуг або оплати.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 25.11.2020. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, Договір вважаться автоматично пролонгованим на кожний наступний рік. (пункти 10.1, 10.2 Договору).
На виконання умов Договору позивачем був здійснений авансовий платіж в розмірі 75% вартості товару, що склало суму 274 414,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №27394 від 06.12.2019.
17.12.2019 відповідачем було здійснено поставку позивачу товару - ЛЕД екранів внутрішніх SMD РЗ 2880X960-1C-LAN-220B в кількості 3 шт. відповідно до видаткової накладної №1912067 від 17.12.2019, в т.ч. ПДВ - 41 235,75 грн.
Згідно з актом надання послуг №1 від 17.12.2019 відповідач виконав монтажні роботи по встановленню зазначеного товару на об'єкті замовника вартістю 53 229,50 грн, в т.ч. ПДВ - 8871,60 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідно до умов п. 5.3 Договору відповідач зобов'язаний був зареєструвати податкову накладну за вказаною господарською операцією з постачання не пізніше 31.12.2019 та податкову накладну за вказаною господарською операцією з монтажу на різницю загальної вартості товару за видатковою накладною №1912067 від 17.12.2019 на суму 276 656,40 грн. з ПДВ, та вартістю монтажних робіт за актом надання послуг №1 від 17.12.2019 в сумі 53 229,60 грн., з ПДВ, та сумою сплаченого авансового платежу в розмірі 75% вартості товару, сплаченого платіжним дорученням №27394 від 06.12.2019, не пізніше - 15.01.2020 на суму 82471,5 грн, в т.ч. ПДВ 13745,25 грн. Отже, загалом відповідач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні на суму господарських операцій, що складала 329 886,00 грн, в тому числі ПДВ 54 981,00 грн. Однак, виконавцем не були складені та зареєстровані в порядку ст.201 Податкового кодексу України податкові накладні за вказаними господарськими операціями.
Як стверджує позивач, відповідачем порушено зобов'язання, взяті на себе відповідно до Договору щодо реєстрації податкових накладних з дотриманням умов їх реєстрації та строків, визначених п.5.3 договору, а тому позивач позбавлений можливості права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно зменшити своє податкові зобов'язання на суму 54 981,00 грн.
Отже, у зв'язку з тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з реєстрації податкових накладних у строки, визначені п. 5.3 Договору, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 64 877,58 грн.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу на суму ПДВ, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв'язку із цим податкового кредиту.
Тобто, передбачена пунктом 5.3 Договору відповідальність виконавця не пов'язана із виконанням ним своїх зобов'язань щодо виконання робіт, оскільки виникає у разі невиконання останнім вимог податкового законодавства.
Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах від 02.05.2018 у справі №908/3565/16, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18, від 11.07.2019 у справі № 908/2060/18.
Як зазначалося вище, згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом частини другої статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічні положення містяться в частині першій та другій статті 623 Цивільного кодексу України.
Зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на виконавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах №913/272/18, №908/3565/16, №917/799/17.
Отже, за змістом статей 173, 174 Господарського кодексу України не здійснення реєстрації податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням відповідачем установленого порядку здійснення господарської діяльності, оскільки такий обов'язок виникає у відповідача на підставі податкового законодавства.
З огляду на викладене, відсутні підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус Груп" відповідальності у вигляді стягнення штрафу, передбаченого пунктом 5.3 Договору.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канопус Груп" про стягнення 64 877,58 грн штрафу є безпідставними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.12.2020
Суддя Т. Ю. Трофименко