ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2020Справа № 910/13839/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" (03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд. 24, офіс 23; ідентифікаційний код 30860173)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 13-Б; ідентифікаційний код 33442139)
про стягнення 3 550, 10 грн,
без повідомлення (виклику) представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Поліс" з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 3 550, 10 грн, яку позивачем було виплачено страхувальнику за договором добровільного страхування наземного транспорту № 15200-10 від 18.09.2018 як вартість відновлювального ремонту автомобіля, який було пошкоджено транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача згідно полісу № АО1014366.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
21.09.2020 Господарським судом міста Києва здійснено судовий запит до Моторно (транспортного) страхового бюро України про отримання інформації стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
09.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Моторно (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит.
У запропонований в ухвалі від 21.09.2020 п'ятнадцятиденний строк відзиву від відповідача до суду не надійшло.
Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" є: 03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 13-Б.
Суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі поштовим повідомленням № 0105473841432, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: "вибули".
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, приймаючи до уваги, що розгляд справи № 910/13839/20 здійснюється за правилами спрощеного провадження та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
18.09.2018 між Приватним акціонерним товариство "Страхова компанія "Мега-Поліс" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 15200-10, предметом якого є страхування транспортного засобу "Nissan Almera" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору встановлено з 19.09.2018 року по 18.09.2019 року.
10.08.2019 по вул. Велика Васильківська, 143/2 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Nissan Almera" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Hyundai Sonata" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 757/44255/19-п ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено іі від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Як про це вказує позивач страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Поліс" визнало вищевказане ДТП страховим випадком та сплатило страхове відшкодування в розмірі 3 550, 10 грн.
Виплата страхового відшкодування була здійснена Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Поліс" у відповідності до статті 25 Закону України "Про страхування" згідно рахунку-фактури № 71 від 19.08.2019 та на підставі страхового акту № 7376/15200 від 10.02.2020.
Фактичне здійснення ремонтних робіт по відновленню транспортного засобу "Nissan Almera" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 підтверджується актом виконаних робіт № 91 від 10.02.2020.
При тому, факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 1423 від 11.02.2020.
Судом встановлено, що роботи, наведені у ремонтній калькуляції № С19-316 від 20.08.2019 знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями автомобіля "Nissan Almera" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 та які зазначені в протоколі огляду транспортного засобу від 16.08.2019 та відповідно вказані у рахунку-фактурі № 71 від 19.08.2019.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку-фактури № 71 від 19.08.2019 вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 3 550, 10 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, страховик на підставі страхового акту № 7376/15200 від 10.02.2020 виконав свої обов'язки за договором добровільного страхування наземного транспорту № 15200-10 та сплатив страхове відшкодування в розмірі 3 550, 10 грн з призначенням платежу: виплата страхового відшкодування зг. страх. акту № 7376/15299-10 від 10.02.2020, рах. № 71 від 19.08.2019 ОСОБА_2 без ПДВ. Означені докази містяться в матеріалах справи.
За приписами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач у своєму позові зазначає, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винуватця транспортного засобу "Hyundai Sonata" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" згідно полісу № АО1014366.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 09.07.2020.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Таким чином, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Nissan Almera" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до положень Закону України "Про страхування" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО1014366, а до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс", як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ", як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Системний аналіз положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.
Виплата страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (порядок, умови, розмір, тощо) регулюється положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісом.
Отже, відносини щодо виплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування (полісом) між страховиком (позивачем), який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування та у зв'язку з цим набув прав кредитора за договором обов'язкового страхування (відбулась заміна кредитора у зобов'язанні), та страховиком за договором обов'язкового страхування (відповідачем) так само регулюються положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісом.
Заміна кредитора у зобов'язанні жодним чином не може впливати на зміст зобов'язання - права і обов'язки сторін, які виникають у правовідносинах з виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в тому числі на порядок та умови здійснення страховиком цивільно-правової відповідальності страхового відшкодування.
При цьому, суд зазначає, що до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України).
Тобто, позивач отримав право вимагати від відповідача виплати страхового відшкодування за полісом № АО1014366 на умовах, в порядку та у спосіб, що передбачені положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Як про це вказується позивачем та докази чого містяться в матеріалах справи Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Поліс" звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" про відшкодування суми страхового відшкодування. Однак, виплати здійснено не було.
Франшиза за полісом № АО1014366 становить 0 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, зважаючи на викладене вище та те, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не надано суду жодних доказів сплати страхового відшкодування, ні в досудовому порядку, ні в судовому порядку, то за таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 13-Б; ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" (03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд. 24, офіс 23; ідентифікаційний код 30860173) страхове відшкодування в сумі 3 550 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн 10 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто два) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 25.11.2020
Суддя Баранов Д.О.