Справа № 236/3614/20
іменем України
"03" грудня 2020 р. Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
Головуючої судді - Сердюк Н.В.,
за участі секретаря судового засіданння - Безорчук А.О.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лиман в присутності позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди за незаконне використання земельної ділянки у 2018-2020 роках, -
29 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матераільної шкоди.
Ухвалою судді від 12 листопада 2020 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання з'явились : позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_3 .
У підготовчому засіданні виконані вимоги ст.197-198 ЦПК України, однак спір між сторонами не врегульовано.
Учасники справи просили призначити справу до судового розгляду.
Разом з тим, у позовній заяві ОСОБА_1 порушує питання про витебування від Головного управління статистики Донецької області офіційних даних про звітування отриманих доходів з 1 га землі за 2018, 2019 ,2020 рік ОСОБА_3 , як керівником СТОВ "Дружба".
З'ясувавши думку представника відповідача, який вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню, дослідивши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа. Також у клопотанні про витребування доказів у відповідності до п. 4 ч. 2ст. 84 ЦПК Україниповинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Але звертаючись до суду з клопотанням про витребування доказів, позивач не зазначила про вжиті заходи для отримання доказів самостійно, а також не зазначила яке доказове значення мають дані докази для розгляду цивільної справи.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" від 25 липня 2007 р. N 963 передбачено що, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру (пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановами).
Відтак, позивач, як власник земельної ділянки, не позбавлена права звернутися до органів Держгеокадастру з питанням розрахунку шкоди заподіяної їй незаконним зайняттям її земельної ділянки.
Враховуючи вище викладене, слід закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. 200 ЦПК України, -
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди за незаконне використання земельної ділянки у 2018-2020 роках.
Призначити справу до судового розгляду по суті на 13 годину 00 хвилин 24 грудня 2020 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребвання додаткових доказів по справі - відмовити.
В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя -