Справа № 640/18280/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.
02 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.
за участю секретаря судового засідання Шуст Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного агентства автомобільних доріг України до Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 03 вересня 2019 року № ВП №58988636,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне агентство автомобільних доріг України (далі - позивач) з позовом до Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про накладення штрафу від 03.09.2019 року ВП №58988636; судові витрати за подання до суду стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 03 вересня 2019 року ВП №58988636 накладено штраф на позивача як боржника у справі №826/6078/17.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року позов Державного агентства автомобільних доріг України задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про накладення штрафу від 03 вересня 2019 року ВП №58988636.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що постанову державного виконавця винесено 03 вересня 2019 року, тоді як при прийнятті рішення суд першої інстанції врахував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у справі № 640/9117/19, яким скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2019 року ВП № 58988636.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України права переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судове засідання з'явилися: представник позивача Коваленко М.М., який заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, та представник відповідача Мазур Г.І., який підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року у справі № 826/6078/17 задоволено адміністративний позов стягувача - ОСОБА_1 ; частково визнано протиправним та скасовано наказ Укравтодору від 10 квітня 2018 року №167-к про переведення ОСОБА_1 на посаду відділу внутрішнього аудиту та аналізу; визнано протиправним та скасовано наказ Укравтодору від 19 серпня 2017 року №358-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту та аналізу; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора фінансово-економічного департаменту Укравтодору; стягнуто з Укравтодору невиплачену заробітну плату за період з 01 квітня 2017 року по 19 серпня 2017 року у розмірі 49 297,40 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів; стягнуто з Укравтодору середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 серпня 2017 року по 14 березня 2018 року у розмірі 73 167,72 грн.
В частині позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді Директора фінансово-економічного департаменту Укравтодору допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Укравтодору на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 10 893,37 грн. без урахування обов'язкових податків і зборів.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року залишено без змін рішення суду першої інстанції від 14 березня 2018 року у справі №826/6078/17.
На виконання зазначеного рішення суду Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист № 826/6078/17 від 02 квітня 2018 року, за яким державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2019 року ВП №58988636.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивачем неодноразово направлялись відповідачу заяви про відкладення виконавчих дій, а саме:
- заява від 14.05.2019 про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №58988636 до повернення керівника Державного агентства автомобільних доріг із закордонного відрядження;
- заява від 27.05.2019 про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №58988636 до винесення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення, яким буде розглянуто скаргу боржника по суті у справі №640/9117/19 про скасування постанови від 26.04.2019 ВП №58988636;
- заява від 07.06.2019 щодо інформації про стан виконання рішення та про відкладення виконавчих дій до винесення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення у справі №640/9117/19, яким буде розглянуто скаргу боржника на постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2019 ВП №58988636;
- заява від 15.08.2019 про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №58988636 до винесення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення про розгляд позовної заяви боржника по суті у справі №640/9117/19.
Однак, незважаючи на неодноразові звернення позивача про відкладення виконавчих дій, відповідачем 21 серпня 2019 року винесено постанову ВП №58988636 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 на позивача як боржника у справі №826/6078/17 за невиконання рішення суду про поновлення на роботі.
У зв'язку з невиконанням рішення суду у справі №826/6078/17 протягом трьох робочих днів, 03 вересня 2019 року відповідачем винесено постанову ВП №58988636 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. на позивача як боржника у справі №826/6078/17 за невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Вказана постанова отримана позивачем 12 вересня 2019 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі від 03 вересня 2019 року №58988636/6-20.1 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Позивач, вважаючи протиправною та такою, що підлягає скасуванню, постанову відповідача від 03 вересня 2019 року №58988636 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн. на позивача як боржника у справі № 826/6078/17 за невиконання рішення суду про поновлення на роботі звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року, що набрало законної сили, у справі №640/9117/19 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2019 року ВП №58988636, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у справі №826/6078/17 не виконувалось позивачем не з його вини, а тому правові підстави для накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду про поновлення на роботі в даному випадку відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі по тексту - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до частини першої 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 32 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Згідно з частинами першою - третьою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Отже, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.
Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5 100 грн, а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10 200 грн.
Аналіз наведених норм свідчить, що накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливе лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень частини другої статті 75 та частини першої та другої статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
При цьому, підставою для накладення штрафу у подвійному розмірі є повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем неодноразово вживались заходи, спрямовані на доведення до відома відповідача інформації стосовно поважності причин невиконання рішення суду та необхідності відкладення виконавчих дій, які безпідставно залишені відповідачем поза увагою. Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем до суду не надано.
В той же час, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року, що набрало законної сили, у справі № 640/9117/19 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2019 року ВП №58988636, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. Підставами скасування зазначено те, що постанова про відкриття виконавчого провадження не містила повної та належної резолютивної частини рішення суду, зокрема, в частині особи, яку слід поновити на відповідній посаді.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року у справі № 826/6078/17 не виконувалось позивачем не з його вини.
При цьому, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 квітня 2019 року ВП №58988636 є наслідком скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про накладення штрафу від 03 вересня 2019 року ВП №58988636.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича про накладення штрафу від 03 вересня 2019 року ВП №58988636.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, судові витрати відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають перерозподілу та відшкодуванню.
Керуючись статтями 243, 244, 250, 287, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: О.В. Карпушова
М.І. Кобаль