Справа № 640/17814/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.
03 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.Груп Констракшин" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Груп Констракшин» до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної фіскальної служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1243396/42763977 від 02.08.2019 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №7 від 15.07.2019 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «С.Груп Констракшин» №7 від 15.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 23.07.2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує посиланням на норми права та практику судів адміністративної юрисдикції без зазначення у апеляційній скарзі без обґрунтування неправильності чи неповноти дослідження доказів і встановлення обставин у справі.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 20.10.2020 р. за вх. № 40068, у якому позивач наголошує, що в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем в якості підрядника та ТОВ «БУДГЕНСЕРВІС» в якості замовника укладений договір №10/06/2019 від 10.06.2019 року на виконання оздоблювальних робіт з облицювання підлоги та стін санвузлів плиткою на поверхах №7-13 об'єкту замовника.
Крім того, на виконання вищевказаного договору, позивачем в якості покупця та ТОВ «Будівельний двір» в якості постачальника укладено договір №БД-14 від 01.032019 року, відповідно до якого постачальник поставив позивачу товар згідно видаткових накладних, а саме: від 12.06.2019 року №1206-196, акту наданих послуг №1206-108 разом з ТТН №Р1206-108; від 13.06.2019 року №1306-200, акту наданих послуг №1306-200 разом з ТТН №1306-200; від 24.06.2019 р. №2406-164, акту наданих послуг №2406-164 разом з ТТН №Р2406-164; від 26.06.2019р. №2606-075, від 26.06.2019 р. №2606-149; від 03.07.2019р. №307-241; від 08.07.2019 р. №807-172, акту наданих послуг №807-172 разом з ТТН №807-172.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №10/06/2019 від 10.06.2019 року ТОВ «БУДГЕНСЕРВІС» здійснив оплату за будівельні роботи в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2824 від 15.07.2019 року та банківською випискою за період 15.07.2019 року.
Всі первинні бухгалтерські документи, які складені між позивачем та ТОВ «БУДГЕНСЕРВІС» (в якості Замовника), а також між позивачем в якості покупця та ТОВ «Будівельний двір» (в якості постачальника) оформлені відповідно до вимог статей 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.
23.07.2019 року позивач за правилами першої події відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сформував та надіслав до контролюючого органу через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України податкову накладну №7 від 15.07.2019 року, якою було відображено податкові зобов'язання по здійсненню фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «БУДГЕНСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39097610, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15) на суму 50 000,00 грн., з яких зобов'язань з податку на додану вартість становить 8 333,33 грн.
23.07.2019 року позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України було отримано квитанцію, якою повідомлено позивача, що податкову накладну №7 від 15.07.2019 року прийнято, але реєстрація зупинена у зв'язку із тим, що "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 15.07.2019 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
На підтвердження правомірності складання податкової накладної №7 від 15.07.2019 року, позивач, 31.07.2019 року направив на адресу контролюючого органу повідомлення №2 від 30.07.2019 року про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено з метою підтвердження реальності здійснення операції по вказаній податковій накладній, зокрема копії: договору підряду від 10.06.2019 року №10/06/19 на оздоблювальні роботи з облицювання підлоги та санвузлів плиткою, платіжне доручення №2824 від 15.07.2019 року та банківську виписку за 15.07.2019 року, що підтверджується квитанцією про отримання №1 та №2 від 31.07.2019 року.
Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПНН або відмову в такій реєстрації від 02.08.2019 року №1243396/42763977 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 15.07.2019 року.
Як вбачається із оскаржуваного рішення, підставою прийняття такого рішення стало ненаданням платником податку копій документів:
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі і рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
В подальшому, позивачем 17.08.2019 подано до ДФС України скаргу на вказане вище рішення.
Рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 23.08.2019 року №36242/42763977/2 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення 02 серпня 2019 року №1243396/42763977 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.07.2019 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМ України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З вказаної норми прямо вбачається, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН повинен зазначатися:
- конкретний критерій ризиковості платника податків,
- розрахований показник за кожним критерієм.
Згідно п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
У відповідності до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
При цьому, згідно п. п. 4 п. 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Так можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Проте, у рішенні про зупинення реєстрації ПН та про відмову у її реєстрації фактично були лише процитовані положення Порядку № 117, без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
В той же час, матеріали справи містять копії первинних документів, що спростовує твердження відповідачів про їх відсутність.
Натомість, податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкових накладних перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, які зазначені в рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність.
З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 16.04.2019 р. касаційне провадження К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 р. касаційне провадження К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19).
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "С.Груп Констракшин" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А.Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 03.12.2020року)