Справа № 754/13436/17-а Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.
03 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Станом на 03 грудня 2020 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки УПСЗН Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 16.01.2015 року №3004008356.
21 серпня 2017 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Листом від 06.10.2017 року №8469/13 відповідачем повідомлено позивача про те, що розпорядженням від 12.09.2017 року №94 відмовлено у переході з пенсії по інвалідності 3 групи загального захворювання на пенсію за віком по списку №1. Зазначено, що у довідці №470 від 07.12.2015 року невірно відображена підстава зарахування пільгового стажу, а також неможливо провести перевірку пільгових довідок №470, 471, 472, 473, 474, 475 від 07.12.2015 року, виданих ДП "Луганськвугілля" ВП "Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС". Було направлено лист щодо проведення зустрічної перевірки правильності видачі довідок, але 07.08.2017 року отримано відповідь про відсутність ДП "Луганськвугілля" за адресою, вказаною у цих довідках, а інформацією про місцезнаходження належного отримувача ДП "Укршахтгідрозахист", яке розміщене за цією адресою, не володіє.
На час звернення із завою від 21.08.2017 року позивачу виповнилось 50 років.
Відповідач зазначає, що загальний стаж позивача становить 24 роки 11 місяців 14 днів, що менше 25 років.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (надалі за текстом - «Закон №1788») та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі за текстом - «Закон №1058») (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оцінюючи наявність у позивача необхідного пільгового стажу на роботах за списком №1, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ст. 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільго-вих умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку №637.
Згідно з копією трудової книжки НОМЕР_1 і довідок №№470, 471, 472, 473, 474, 475, виданих ДП "Луганськвугілля" ВП "Шахта ім. ХІХ з'їзду КПРС" 07.12.2015 року, позивач працював на наступних роботах у відповідні періоди:
- з 16.09.1985 по 21.11.1985 - гірничим з повним робочий днем під землею;
- з 24.03.1986 по 24.04.1986 - гірничим майстром з повним робочим днем під землею;
- з 24.07.1989 по 31.08.1989 - гірничим з повним робочим днем під землею;
- з 19.03.1990 по 03.10.1990 - гірничим з повним робочим днем під землею;
- з 03.10.1990 по 01.04.1991 - гірничим очисного забою з повним робочим днем під землею;
- з 01.04.1991 по 04.06.1992 - забійником з повним робочим днем під землею;
- з 04.06.1992 по 15.10.1992 - начальником частини з повним робочим днем під землею;
- з 15.10.1992 по 29.12.1992 - гірничим майстром з повним робочим днем під землею;
- з 29.12.1992 по 17.05.1996 - гірничим очисного забою з повним робочим днем під землею;
- з 17.05.1996 по 02.12.1997 - гірничим майстром з повним робочим днем під землею;
- з 02.12.1997 по 30.10.2002 - гірничим з повним робочим днем під землею;
- з 27.04.2009 по 17.08.2009 - гірничим з повним робочим днем під землею;
- з 17.08.2009 по 01.06.2010 - виконуючим обов'язки начальника частини з повним робочим днем під землею;
- з 01.06.2010 по 01.04.2011 - помічником начальника частини з повним робочим днем під землею;
- з 01.04.2011 по 24.12.2011 - заступником начальника частини з повним робочим днем під землею;
- з 24.12.2011 по 21.02.2012 - помічником начальника частини з повним робочим днем під землею;
- з 21.02.2012 по 05.11.2014 - заступником начальника частини з повним робочим днем під землею.
Чинні у вказані періоди роботи:
- Список №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, включав усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (розділ І пункт 1);
- Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, включав усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць (розділ І підрозділ 1 пункт 1010100а, 1010100б);
- Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, включав усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць (розділ І підрозділ 1 пункти 1010100а, 1010100б);
- Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, включав усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, керівників та фахівців підземних дільниць (розділ І підрозділ 1 пункти 1.1а, 1.1б).
Довідки підписані посадовими особами і засвідчені печаткою підприємства та містять необхідні відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; посади; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Відмова відповідача у врахуванні зазначених довідок з наведених ним у листі підстав є неправомірною, зважаючи на висновки Верховного Суду у постановах від 26.03.2020 №264/2643/17 і від 29.04.2020 №591/1841/17, у яких цей суд зазначив, що вважає неприй-нятними доводи апеляційної скарги щодо неможливості неприйняття пільгових довідок <...>, через те, що вони видані підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, оскільки факт непереміщення підприємства на територію, підконтрольну українській владі, не впливає на право на пенсійне забезпечення позивача. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Отже, зважаючи на висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність врахування вказаних довідок, які підтверджують наявність необхідного пільгового стажу позивача на роботах за списком №1 (не менше 10 років).
Щодо атестації робочого місця, то, як зазначено у п. 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, атестація робочих місць за умовами праці (атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п. 4). Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (п. 4.1). У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (п. 4.3).
У довідках №№472, 473, 474, 475 від 07.12.2015 року зазначається про атестацію робочих місць позивача. Крім того, згідно з копіями витягів з наказів №152 від 20.03.1995, №338 від 26.06.1998 проведена атестація робочих місць та професій: підземний гірничий, підземний гірничий очисного забою. про атестацію робочих місць позивача з посиланням на накази зазначається у довідках від 07.12.2015 №477 і №478, копії яких наявні у справі.
Враховуючи доводи позивача і надані ним докази, які відповідачем спростовані не були, зважаючи на наявність у позивача необхідного віку (50 років), загального страхового стажу (не менше 21 року 6 місяців) і пільгового стажу на роботах за списком №1 (не менше 10 років), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.