Справа № 640/13084/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.
03 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакур" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт - рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 квітня 2019 року №1142416/32668563;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №60 від 20.02.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАКУР" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Станом на 03 грудня 2020 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакур" є юридичною особою, одним із профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля хімічними продуктами (код за КВЕД 46.75).
Між позивачем та ТОВ з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" було укладено договір поставки №167/09/18 від 27.11.2018 року, відповідно до пункту 1.2 якого постачальник (ТОВ з іноземними інвестиціями "БНХ Україна") передає, а покупець (ТОВ "ШАКУР") приймає товар найменування, кількість, одиниця вимірювання, упаковка, ціна, умови оплати та строки поставки кожної партії товару визначається сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до специфікацій до договору, а саме: специфікація №1 від 27.11.2018 року, специфікація №2 від 30.01.2019, зміни №1 від 06.02.2019 року до специфікації №2, зміни №2 від 11.02.2019 року до специфікації №2, зміни №3 від 12.02.2019 року до специфікації №2, зміни №4 від 13.02.2019 року до специфікації №2 постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти карбамідно-аміачну суміш (далі-КАС-32) виробництва ВАТ "Гродно Азот" (Республіка Білорусь). Передача названого товару відбувається на умовах СРТ - ст. Коростень (Південно-Західної залізниці).
На виконання умов названого вище договору поставки №167/09/18 від 27.11.2018 року та специфікацій до нього, ТОВ з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" виставила рахунок-фактуру №248 від 30.01.2019 року, відповідно до якого позивач зобов'язаний оплатити за товар відповідно до умов договору та специфікацій до нього.
20 лютого 2019 року між позивачем, як постачальником та Малим приватним підприємством "Грабарівське" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу №200219-1КАС/Б, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (МПП "Грабарівське"), а покупець прийняти та оплатити добриво карбамідо-аміачну суміш (КАС-32) іменовану у подальшому товар, у кількості, визначеною рахунком-фактурою. В подальшому, між позивачем та постачальником було укладено додаток №1 від 21.02.2019 року до Договору поставки №200219-1КАС/Б. Названий додаток підписаний на підставі доручення б/н від 01.03.2018 року.
Згідно специфікації-додатку 1 до договору поставки №200219-1КАС/Б від 20.02.2019, ТОВ "ШАКУР" зобов'язане поставити МПП "ГРАБАРІВСЬКЕ" товар під назвою КАС-32 імп в кількості 93 тонн на загальну суму 878850,00 грн., на умовах EXW (самовивіз с. Бар Барського району Вінницької області) за умови 100% оплати покупцем товару згідно виставленого рахунку-фактури №КИСфШ-0070 від 20.02.2019 року.
Як вбачається, на виконання умов названого договору поставки, покупець (МПП "Грабарівське") здійснив на користь постачальника (позивача-ТОВ "ШАКУР") оплату товару, шляхом перерахування 20.02.2019 року покупцем позивачу 878850,00 грн., призначення платежу якого "рах.№КИСФШ-0070 від 20.02.2019 року у сумі 732375,00 грн., ПДВ-20% 146475,00", про що свідчить виписка ТОВ "ШАКУР" по рахунку № НОМЕР_1 за період 20.02.2019 року.
В свою чергу, позивач як постачальник за Договором поставки №167/09/18 від 27.11.2018 року, здійснив передоплату на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" 4 млн. гривень, про що свідчить банківська виписка від 08.02.2019 року.
Після отримання передоплати постачальник (ТОВ з іноземними інвестиціями "БНХ Україна") розпочало поставку товару зі станції Коростень на станцію Бар, про що свідчить залізнично-дорожня накладна №32226433 від 13.02.2019р. та відомість вагонів. В подальшому, між ТОВ "ШАКУР" та ТОВ з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" була підписана видаткова накладна №448 від 13.02.2019 року.
Після вивантаження вагонів на станції Бар всього товару, між покупцем (МПП "Грабарівське") та позивачем (ТОВ "ШАКУР") було складено та підписано видаткові накладні:
- №КИРН-00041 від 21.02.2019р. (ТТН №11896 від 21.02.2019р.);
- №КИРН-00115 від 27.02.2019 р. (ТТН №11938 від 27.02.2019р.);
- КИРН-00172 від 06.03.2019р. (ТТН №11991 від 06.03.2019).
Позивач як постачальник здійснив поставку товару покупцю (МПП "Грабарівське") в кількості 89.92 тони мінерального добрива.
20.02.2019 року позивачем була виписана покупцю - МПП "Грабарівське" податкова накладна №60 на суму 732375,00 грн., крім того ПДВ 146475,00 грн.
В порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України, позивач подав вказану податкову накладну на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, яка була прийнята ДФС, але її реєстрація була зупинена, про що орган ДФС України видав квитанцію №9037871692 від 05.03.2019 року
Відповідно до квитанції №9037871692 від 05.03.2019 року за результатами обробки накладної від 20 лютого 2019 року №60 реєстрацію останньої зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Також, у вказаній квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.04.2019 року позивач надав до Головного управління ДФС у м. Києві, ДПІ у Подільському районі міста Києва (шляхом надсилання повідомлення через електронну систему адміністрування) пояснення №1-60/Грабарівське стосовно операції, яка відображена у податковій накладній №60 від 20.02.2019 року, реєстрація якої зупинена такого змісту: "Покупцю реалізовано товар - КАС-32 (договір, специфікація, рахунок-фактура, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні). Податкова накладна виписана на попередню оплату (банківська виписка). Товар був закуплений в ТОВ з ІІ "БНХ Україна" (договір, специфікація, видаткова накладна, залізничні накладні, сертифікати якості). Товар був злитий на орендованій базі в с.Бар Вінницької області (договір оренди, акти приймання-передачі)".
До повідомлення із поясненнями позивачем були додані копії документів у pdf -форматі на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір №200219-1КАС/Б від 20.02.2019; специфікація №1 від 21.02.2019;рахунок-фактура КИСфШ-0070 від 20.02.2019р.; банківська виписка за 20.02.2019; видаткова накладна КИРН-00172 від 06.03.2019; видаткова накладна КИРН-00115 від 27.02.2019р.; видаткова накладна КИРН-00041 від 21.02.2019; ТТН 11991 від 06.03.2019; ТТН 11938 від 27.02.2019; ТТН 11896 від 21.02.2019; договір 167/09/18 від 27.11.2019; зміни №4 від 13.02.2019 до спец.№2 від 30.01.2019; видаткова накладна №448 від 13.02.2019; залізнична накладна 32226433 від 13.02.2019 на 626,34 тн.; залізнична накладна 322722049 від 18.02.2019 на 626,34 тн.; сертифікат якості 7098450 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098451 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098452 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098453 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098454 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098455 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098456 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098459 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098460 від 08.02.2019; договір оренди бази №1-2016/ОР від 04.05.2016; акт приймання-передачі №1 від 04.05.2016.
Повідомлення із поясненнями позивача було прийнято 12.04.2019 року о 14:54:42, що підтверджується копією квитанції №2 .
Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 16 квітня 2019 року прийнято рішення №1142416/32668563 про відмову в реєстрації податкової накладної №60 від 20.02.2019 року.
Підставою відмови у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання платником податку копій документів, про що зазначено у Рішенні від 14.04.2019 №1142416/32668563, а саме:
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Позивач оскаржував вищезазначене рішення у адміністративному порядку, подавши 23.04.2019 року скаргу до органу центрального рівня - ДФС України.
17.05.2019 року позивач у відповідь на скаргу отримав рішення комісії з питань розгляду скарг за №28390/32668563/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - "ПК України") на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - "Порядок").
Пунктом 3 Порядку передбачено, що Податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Положення пунктів 5,7 Порядку визначають, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно пункту 13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно пункту 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктами 19-21 Порядку визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.
При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку із встановленням його ризиковості, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а.
Відповідно до пункту 27 Порядку рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 28 Порядку установлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачеві.
Більш того, вказана квитанція навіть не зобов'язує ТОВ "Професійний Захист" надати копії будь-яких документів.
Вжиття у цій квитанції сполучників "та/або" означає, що питання необхідності та доцільності надання документів контролюючий орган залишив на розсуд платника податків.
Водночас, ТОВ "Шакур" надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії підтверджуючих документів, які, на думку позивача, в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарських операцій.
Апелянт зазначає, що позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної оскільки ним не було надано в повному обсязі документи, які зазначались контролюючим органом, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної зазначено ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Проте, вищезазначене спростовується квитанцією №2, якою підтверджується отримання контролюючим органом 12.04.2019 року повідомлення позивача щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій.
Протилежного відповідачами не доведено.
За таких обставин, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної є формальним, оскільки об'єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законними та обґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.