04 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7617/19
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 р.. по справі № 420/7617/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Альянссервіс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 р. адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подали апеляційну скаргу. До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про заміну сторони, в якому Головне управління ДПС в Одеській області просить замінити відповідача по справі на правонаступника - ГУ ДПС в Одеській області.
Також, до апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку, в якому Головне управління ДПС в Одеській області просять визнати причини пропску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними; поновити ГУ ДПС в Одеській області пропущений строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно. Роз'яснено Головному управлінню ДПС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху представник Головного управління ДПС в Одеській області отримала наручно 10.11.2020 року (а.с. 211).
16 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої поважними, поновити ГУ ДПС в Одеській області пропущений строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що у звязку з ростом чисельності випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом "SARS-CoV-2" серед працівників ГУ ДПС в Одеській області контролюючий орган не може оперативно та повноцінно здійснювати свою безпосередню діяльність (копія позитивного тесту додається). При цьому, апелянт звертає увагу, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодекс законів про працю, тощо. Вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19)». Таким чином, з урахуванням того перебіг строку для подання апеляційної скарги строки було продовжено на строк дії такого карантину, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу в межах річного терміну з дня складення повного тексту судового рішення, передбаченого ч.5 ст. 333 КАС України.
Що стосується клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.
Держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Крім того, пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду було прийнято у письмовому провадженні 23 березня 2020 року (а.с.139-143).
Перший раз Головне управління ДФС в Одескій області звернулись до суду з апеляційною скаргою 24.04.2020 р., яку було здано до відділення поштового зв'язку для направлення до суду першої інстанції 21.04.2020 р. (а.с.152).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2020 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у з'вязку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДФС в Одеській області отримали 19.05.2020 року (а.с. 157).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 р. клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків - задоволено. Продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року, на строк дії карантину. Роз'яснено Головному управлінню ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 р. повернути скаржнику.
Як вбачається з матеріалів справи, копію вищезазначеної ухвали про повернення пеляційної скарги представник Головного управління ДФС в Одеській області отримав нарочно 18.09.2020 року (а.с. 174).
Повторно апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду першої інстанції 12.10.2020 року (а.с. 178). До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку, в якому Головне управління ДПС в Одеській області просять визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними; поновити ГУ ДПС в Одеській області пропущений строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, станом на кінець 2019 року у ГУ ДФС в Одеській області існувала заборгованість по безспірному списанню судових витрат у загальному розмірі 5071922 грн. 15 коп., затверджений кошторис контролюючого органу на 2020 рік не містить будь-яких коштів за КЕКВ 2800 для сплати судового збору. Крім того, апелянт посилається на рішення Верховного Суду від 15.05.2020 року №820/1212/17, в якому суд дійшов висновку про необхіднісь поновлення пропущеного строку через відсутність коштів на сплату судового збору при першому зверненні до суду.
До апеляційної скарги, крім іншого, додано платіжне доручення № 3454 від 22 вересня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 12498,00 грн.
Суд вважає причини пропуску строку, зазначені апелянтом, не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі “Устименко проти України”.
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі “Рябих проти Росії” (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача “поважних причин” для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору митним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Цє пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципу “належного урядування” та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення “Лелас проти Хорватії”: “Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
Також, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення, та звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування" про-який говорить ЄСПЛ.
Держава (в даному випадку - в особі податкових органів) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через невчасну сплату судового збору податковим органом та будь-які проблеми, що виникають під час внутрішньої процедури узгодження його сплати. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” від 30 березня 2020 року № 540-ІХ внесено зміни у КАС України, а саме: розділ VI “Прикінцеві положення” доповнено пунктом 3 такого змісту: “ 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.
Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №239, від 22.04.2020 року №291, від 04.05.2020 року №332, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500 строк карантину продовжено до 31 липня 2020 року.
Згідно п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції, яка діє на момент закінчення установленого строку) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Зміни у наведені положення адміністративного процесуального законодавства внесені Законом України від 18.06.2020 року №731-IX, відповідно до п. 2 Розділу ІІ якого процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року №731-IX опубліковано 16.07.2020 року у виданнях "Голос України" за №119-120 та "Урядовий кур'єр" за №135 та набрав чинності 17.07.2020 року, а отже передбачений Законом 20-денний строк завершений 06.08.2020 року.
Як було зазначено вище, копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги Головне управління ДФС у Миколаївській області отримали 18.09.2020 р., проте повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся 12.10.2020 р., тобто майже через місяць після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, при тому, що судовий збір було сплачено 22 вересня 2020 р., відповідно до платіжного доручення на а.с. 177.
Крім того, апелянт, обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскароження посилається на те, що працівники Головного управління ДПС в Одеській області Поліщук М.О. та ОСОБА_1 хворіли на COVID-19, а тому контролюючий орган не мав можливості оперативно та повноцінно здійснювати свою діяльність.
Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року про повернення апеляційної скарги, апелянтом отримано 18.09.2020 року, а повторно апеляційну скаргу подано 12.10.2020 року, у зв'язку з чим посилання на докази про хворобу працівників Головного управління ДПС в Одеській області 06.11.2020 р., 08.11.2020 р. колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ці працівники захворіли після 12.10.2020 р.
Отже, наведені обставини свідчать про невжиття скаржником невідкладних заходів щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.