П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3000/19
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кравця О.О.
судді - Домусчі С. Д.
судді - Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року по справі № 420/3000/19, прийнятого суддею Токміловою Л.М. за правилами спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
16 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України надати довідку для нарахування (перерахування) пенсії з 01.01.2018р. про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії Відповідачу 1 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р., однією сумою, з врахуванням всіх складових грошового забезпечення: за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100% від посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, - за роботу з таємними носіями в розмірі 15% від посадового окладу, - надбавки держексперта у розмірі 90% від грошового забезпечення; - премії у розмірі 33,3% грошового забезпечення; - надбавки у розмірі 11% по Постанові КМУ №355, - тобто які були встановлені раніше до 01.01.2018р. та з урахуванням раніше виплачених сум з дати їх призначення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року адміністративний позов був задоволений частково: зобов'язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати довідку для нарахування (перерахування) пенсії з 01.01.2018 р. про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р., однією сумою, з врахуванням всіх складових грошового забезпечення: за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100% від посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, - за роботу з таємними носіями в розмірі 15% від посадового окладу, - надбавки держексперта у розмірі 90% від грошового забезпечення; - премії у розмірі 33,3% грошового забезпечення; - надбавки у розмірі 11% по Постанові КМУ №355, - тобто які були встановлені раніше до 01.01.2018р. та з урахуванням раніше виплачених сум з дати їх призначення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, просило його скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовує тим, що судом 1-ї інстанції в резолютивній частині не зазначено суб'єкт , в інтересах якого зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату, не взято до уваги, що Головне управління призначає пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахування пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить.
Також судом проігноровано, що Відповідно до пункту 9 порядку № 45 Головне управління має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак, правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не має.
Крім того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року встановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, що було здійснено відповідачем.
Судом 1-ої інстанції не було враховано , що в подальшому після скасування п.1.2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019, якою встановлено, що виплата пенсій перерахованих з 01 січня 2018 р відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсій. Визначених станом на 1 березня 2018 року.
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача, що йому на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.03.2018 р., проведено перерахунок пенсії, яка складається із окладу за посадою - 4930 грн., оклад за спеціальним званням - 1340 грн., надбавка за вислугу років 50% - 3135 грн. Розмір перерахованої пенсії з 01.01.2018 року становить 4446,98 грн. з урахуванням 50% суми підвищення відповідно до Постанови № 103, що становить 1732,70 грн. (а.с.19-20)
23.03.2019 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії станом на 01.03.2018 року та з урахуванням 65% грошового забезпечення та всіх складових грошового забезпечення, які позивач отримував до перерахунку з 01.01.2018 року (а.с.21).
Листом від 09.04.2019 року № 663/ф-11 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомив, що перерахунок пенсії позивача проведений відповідно до порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, згідно з яким, перерахунок пенсій здійснюється на підставі наданих уповноваженими органами довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи. Таким чином, пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства (а.с.22).
23.03.2019 року позивач звернувся до Одеського обласного військового комісаріату із заявою про надання відомостей щодо відсоткового розміру грошового забезпечення та всіх складових грошового забезпечення за 2008 р., 2012 р. та 2018 р. (а.с.30).
Листом від 02.04.2019 року № 2237 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової службиста деяким іншим категоріям осіб”, визначено провести перерахунок пенсії з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", тому інші складові грошового забезпечення не можуть бути включені до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с.32).
Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.01.2008 року (а.с.26) та довідки № 065467 від 08.03.2008 року (а.с.33), основний розмір пенсії позивача складав 65% грошового забезпечення та складалася з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 40%, та додаткових видів грошового забезпечення: за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100% від посадового окладу, за роботу з таємними носіями в розмірі 15% від посадового окладу, надбавки держексперта у розмірі 90% від грошового забезпечення; премії у розмірі 33,3% грошового забезпечення; надбавки у розмірі 11% по Постанові КМУ №355
04.04.2018 року Одеським обласним військовим комісаріатом складено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку визначеному Кабінетом міністрів України, про те що згідно з постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 р., розмір посадового окладу становить - 4930,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавки за вислугу років (50 %) - 3135,00 грн. (а.с.28).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, ГУ ПФУ в Одеській області 11.04.2018 р. проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням лише окладу за посадою, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років 50%
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин),АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ:
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Ч.1 ст. 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до п. “а” ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - у розмірі 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
За правилами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII (в редакції, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом наддасте додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктом 1 якої зобов'язав перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Згідно із п. 2 Постанови № 103 передбачено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
З 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Також Постановою № 103 внесено зміни до Порядку №45, зокрема: пункт 5 викладено в новій редакції; додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно із положеннями пунктів 1 - 5 Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою №103 (в редакції, яка діяла на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45; зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Підпунктом 3 пункту 10 розділу І Закону №1774-VIII частина четверта статті 63 Закону № 2262-XII викладена у новій редакції, відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з повноваженнями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Зазначені положення Закону № 1774-VIII набрали чинності з 1 січня 2017 року та рішенням Конституційного Суду України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними), не визнавались.
При цьому, у пункті 2.1 рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
У пункті 2.2 цього ж рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).
У рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним (див. рішення у справі "Кечко проти України” (Kechko v. Ukraine), згадане вище, пункт 23).
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).
Аналіз наведених правових норм свідчить , що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Апеляційний суд звертає увагу, що на момент складання довідки про грошове забезпечення Постанова № 45 була чинною та не скасованою, отже складання довідки та перерахунок пенсії позивача в період з 01 березня 2018 здійснено відповідно чинного на вказаний період законодавства.
Так, Порядок № 45 не передбачає надсилання довідок уповноваженим органом до головних управлінь Пенсійного фонду України за вимогою осіб, які отримують пенсію на підставі Закону України № 2262-XII.
При цьому, ані Порядок № 45, ані жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє уповноважений орган, що видає довідки про розмір грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення.
Апеляційний суд зазначає, що пенсія за віком, за вислугу років та інші форми соціального захисту зумовлені певними особливостями, а саме, призначаються у зв'язку з попередньою трудовою діяльністю (працею) особи, ґрунтуються на примусовому вилучені (крім податків із заробітної плати) з боку держави частини коштів для гарантування функціонування системи пенсійного забезпечення, передбачають безумовний та безстроковий обов'язок держави забезпечувати утримання особи у старості, враховуючи, в тому числі, фінансові можливості такої держави, а також право встановлювати особливі умови для отримання таких форм соціального захисту, які, за будь-яких умов не повинні суперечити самій суті відповідного права, бути справедливими та недискримінаційними.
Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Апеляційний суд частково не погоджується з висновком суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Так як вбачається з матеріалів справи, перерахунок позивачу пенсії з 01 січня 2018 року був проведений Управлінням на підставі Постанови КМУ №704 та ПКМУ № 103, від 21.02.2018 виходячи з відсоткового розміру пенсії, встановленого на момент її призначення.
Зокрема, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо невідповідності пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103” вимогам чинного законодавства, при цьому суд наголошує, що у контексті обставин даної справи такі висновки можуть ґрунтуватись виключно на визнанні нечинною в судовому порядку відповідної постанови Кабінету Міністрів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103” та вказане рішення набрало законної сили 05.03.2019 року, то саме з 05.03.2019 року пенсія позивача підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 11 березня 2020 р. у зразковій справі № 160/3586/19 дійшла висновку, що у зв'язку зі скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, тому саме з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
В той же час, Кабінетом Міністрів України 14 серпня 2019 року прийнято постанову №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 04 вересня 2019 року, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Отже, після набрання законної сили (05 березня 2019 року) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення, проте, з 04 вересня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14 серпня 2019 року, яка підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 804 від 14 серпня 2019 року набрала чинності 04 вересня 2019 року, і така була обов'язковою до застосування, відмова у виплаті позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно).
Разом з тим, на момент вирішення спору по суті судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, визнано постанову Кабінету Міністрів України № 804 протиправною та нечинною.
Відповідно до приписів частини 2 статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 640/19133/19 набрало законної сили 31 березня 2020 року.
Таким чином, виплата пенсії позивачу у період з 04.09.2019 по 31.12.2019 мала здійснюватися відповідачем у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Отже, під час врахування даних про складові грошового забезпечення та виплати пенсії відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку № 45.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 13 березня 2019 року у зразковій справі № 240/6263/18 та, з огляду на типовість цієї справи, відповідно ч. 3 ст. 291 КАС України має бути врахований при вирішенні спору у даній справі.
Щодо позовних вимог неврахування при перерахунку з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100% від посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, - за роботу з таємними носіями в розмірі 15% від посадового окладу, - надбавки держексперта у розмірі 90% від грошового забезпечення; - премії у розмірі 33,3% грошового забезпечення; - надбавки у розмірі 11% по Постанові КМУ №355.
Так, положеннями чинного законодавства передбачений чіткий алгоритм щодо проведення перерахунку призначених пенсій за вислугу років, який має бути проведений на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року здійснювався на підставі довідки Міністерства оборони України від 04.04.2008 року, до якої було включено посадовий оклад - 4930,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавку за вислугу років 50% - 9405,50 грн.
Апеляційним судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло в межах чинного законодавства, відповідно до Постанови №103, тому дії останнього щодо неврахування при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року за виконання особливо важливих завдань в розмірі 100% від посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, - за роботу з таємними носіями в розмірі 15% від посадового окладу, - надбавки держексперта у розмірі 90% від грошового забезпечення; - премії у розмірі 33,3% грошового забезпечення, надбавки у розмірі 11% по Постанові КМУ №355 не є протиправними.
При цьому варто зазначити, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.02.2020 року по зразковій справі №240/6263/18, права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, Пенсійний фонд України та його головні управління не мають.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що як Порядок №3-1 так і Порядок №45 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) передбачали, що на підставі списків уповноважені органи готували довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи та подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали призначення/перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органі, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого призначення/перерахунку. При цьому розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до компетенції пенсійного органу.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у зразковій справі №240/6263/18 та в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України повинна бути врахована при ухваленні рішення .
Таким чином, зазначені у довідці уповноваженим органом Міністерства оборони України складові були в повному обсязі враховані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, разом з тим, жодних інших додаткових видів грошового забезпечення зазначена довідка не містила, з огляду на те, що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для їх врахування при перерахунку пенсії позивачу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із доводом апеляційної скарги, що оскільки при перерахунку пенсії враховані всі складові, зазначені в довідці, підстави для визнання дій відповідача протиправними у даній частині відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновки суду першої інстанції .
(2) Висновки апеляційного суду:
Суд апеляційної інстанції доходить до висновку , що неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи , та про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги , скасування рішення суду 1-ої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 271, 272, 286, 292, 308,311,315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованого розміру пенсії у період з 05.03.2019 року з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених позивачу сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 виплату пенсії за період з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року включно у розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених позивачу сум.
В іншій частині позову -відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку , крім випадків , встановлених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складене та підписане 03.12.2020 року
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.