Постанова від 03.12.2020 по справі 420/6641/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6641/20

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кравця О.О.

судді - Домусчі С. Д.

судді - за участю серетаряКоваля М.П Недашковської Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі № 420/6641/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

21.07.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області у якій позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0093575104 від 09.06.2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року адміністративний позов був задоволений частково, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0093575104 від 09.06.2020 року в частині 71399,6 грн. з урахуванням висновків суду; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЮГ» (65006, м. Одеса, вул. Степова 23/25, код ЄДРПОУ 41509187) судовий збір у розмірі 1866,57 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370);у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ, УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми процесуального права, просило його скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги Головне управління ДПС у Миколаївській області обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що на підставі аналізу Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації 37 податкових накладних/розрахунків коригування. За результатами перевірки складений акт №402/15-32-51-04/41509187 від 17.01.2020.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження по справі.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України, представники сторін до судового засідання не з'явилися , про причини неявки суд не сповістили, враховуючи вимоги постанови КМУ №956 від 13.10.2020 року « Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029, № 67, ст. 2168; № 78, ст. 2511) ), строк карантину продовжено до 31 грудня 2020 року, відповідно до ст.311 КАС України апеляційний суд продовжує розгляд справи у письмовому провадженні.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступними обставинами :

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЮГ» зареєстровано 08.08.2017 року за номером 15561020000063354, основний вид економічної діяльності - роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30) (а.с.4).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ЮГ» 13.04.2018 року направлено на реєстрацію:

розрахунок коригування № 89 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 741 від 25.03.2018 року,

розрахунок коригування № 82 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 693 від 18.03.2018 року,

розрахунок коригування № 74 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 312 від 10.03.2018 року,

розрахунок коригування № 69 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 239 від 06.03.2018 року,

розрахунок коригування №67 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 116 від 04.03.2018 року,

розрахунок коригування №145 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 895 від 30.03.2018 року,

розрахунок коригування №85 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 702 від 21.03.2018 року,

розрахунок коригування №84 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 699 від 20.03.2018 року,

розрахунок коригування №71 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 280 від 08.03.2018 року,

розрахунок коригування №73 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 289 від 09.03.2018 року,

розрахунок коригування №86 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 705 від 22.03.2018 року,

розрахунок коригування №81 від 31.03.2018 року до податкової накладної №629 від 17.03.2018 року,

розрахунок коригування №79 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 608 від 15.03.2018 року,

розрахунок коригування №65 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 92 від 02.03.2018 року,

розрахунок коригування №144 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 892 від 29.03.2018 року,

розрахунок коригування №90 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 744 від 26.03.2018 року,

розрахунок коригування №78 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 592 від 14.03.2018 року,

розрахунок коригування №178 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 412 від 23.03.2018 року,

розрахунок коригування №88 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 738 від 24.03.2018 року,

розрахунок коригування №76 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 351 від 12.03.2018 року,

розрахунок коригування №80 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 765 від 16.03.2018 року,

розрахунок коригування №66 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 108 від 03.03.2018 року,

розрахунок коригування №143 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 833 від 28.03.2018 року,

розрахунок коригування №70 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 276 від 07.03.2018 року,

розрахунок коригування №83 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 696 від 19.03.2018 року,

розрахунок коригування №75 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 322 від 11.03.2018 року,

розрахунок коригування №68 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 128 від 05.03.2018 року,

розрахунок коригування №91 від 31.03.2018 року до податкової накладної №747 від 27.03.2018 року,

розрахунок коригування №174 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 943 від 31.03.2018 року,

розрахунок коригування №87 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 709 від 23.03.2018 року,

розрахунок коригування №77 від 31.03.2018 року до податкової накладної № 589 від 13.03.2018 року (а.с.14-44).

Відповідно до протоколів руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанції зазначені вище розрахунки коригування до податкових накладних квитанції №1 підприємством отримано 16.04.2018 року, в яких зазначено, що документ не прийнято (а.с.45-83).

Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ОІЛ-ЮГ» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2018-2019 роки.

17.01.2020 року за результатами вказаної перевірки складено акт № 402/15-32-51-04/41509187 (а.с.113), відповідно до якого контролюючим органом встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України, а саме:

- податкової накладної/розрахунку коригування № 11 від 31.01.2018, зареєстрованої 19.02.2018 (кількість днів затримки - 4);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 137 від 31.05.2018, зареєстрованої 18.06.2018 (кількість днів затримки - 3);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 153 від 30.06.2018, зареєстрованої 16.07.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 760 від 31.03.2018, зареєстрованої 18.04.2018 (кількість днів затримки - 3);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 178 від 31.03.2018, зареєстрованої 23.04.2018 (кількість днів затримки - 8);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 906 від 30.09.2019, зареєстрованої 18.10.2019 (кількість днів затримки - 3);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 907 від 26.09.2019, зареєстрованої 15.11.2019 (кількість днів затримки - 31);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 89 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 82 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 74 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 69 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 67 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 145 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 85 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 84 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 71 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 73 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 86 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 81 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 79 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 65 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 144 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 90 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 78 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 88 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 76 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 80 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 66 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 143 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 70 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 83 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 75 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 68 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 91 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 174 від 31.03.2018, зареєстрованої 18.04.2018 (кількість днів затримки - 3);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 87 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 77 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1).

09.06.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення №0093575104 на суму ПДВ 796446 грн. 60 коп. та застосовано штраф у розмірі 10% (що в сумі 2479,8 грн.) та у розмірі 30% (що в сумі 743,94 грн.)

Загальна сума штрафу становить 80388,60 грн. (а.с.9).

Як вбачається з розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних (а.с.10) відповідачем встановлено порушення, зокрема:

- податкової накладної/розрахунку коригування № 89 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 82 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 74 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 69 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 67 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 145 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 85 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 84 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 71 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 73 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 86 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 81 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 79 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 65 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 144 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 90 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 78 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 88 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 76 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 80 від 31.03.2018, зареєстрованої 17.04.2018 (кількість днів затримки - 2);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 66 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 143 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 70 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 83 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 75 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 68 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 91 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 174 від 31.03.2018, зареєстрованої 18.04.2018 (кількість днів затримки - 3);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 87 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1);

- податкової накладної/розрахунку коригування № 77 від 31.03.2018, зареєстрованої 16.04.2018 (кількість днів затримки - 1).

Позивачем 13.04.2018 року о 17 год. 32 хв. направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі розрахунки коригування до податкових накладних, що підтверджено квитанціями №1 від 16.04.2018 року, які отримані позивачем о 09:34 год. При цьому, подані на реєстрацію розрахунки коригування до податкових накладних датовані 31.03.2018 року, граничний строк реєстрації вказаних розрахунків до 15.04.2018 року.

Відтак позивачем надіслано на реєстрацію розрахунки коригування до податкових накладних в межах операційного дня. Разом з тим, судом встановлено, що до кінця операційного дня 13.04.2018 року квитанції про прийняття або неприйняття вказаних розрахунків коригування до податкових накладних підприємству не надходили.

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ:

Ст.8 Конституції України, визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ч.1 ст. 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 Подактвового Кодексу України ( надалі- ПК України ), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За умовами, визначеними п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246(далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Ззгідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 12-16 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття ”реєстрація податкової накладної”. Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

01.01.2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 по справі № 826/12108/18, визнані протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 117 від 21 лютого 2018 р. "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(далі - Порядок № 117)( втратила чинність згідно Постанови КМУ від 11 грудня 2019 року N 1165).

Постановою Верховного Суду від 10.03.2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 826/12108/18 залишені без змін та поновлена дія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №826/12108/18.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 5, 6 Порядку № 117).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку № 117).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 117письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 19 Порядку № 117).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 22 Порядку № 117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому ЄРПН, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому реєстрі.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в ЄРПН, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому ЄРПН, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в ЄРПН, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому ЄРПН, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначає Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації,затверджений Постанова КМУ від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Порядок роботи комісій)..

Пунктом 17 Порядку роботи комісій визначено, зокрема що: рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування; під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Відповідно до пункту 21 Порядку роботи комісій Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Згідно з пунктом 22 Порядку роботи комісій розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (пункт 23 Порядку роботи комісій).

Пунктом 13 Порядку розгляду скарг визначено, що за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін;

залишає скаргу без розгляду.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості встановлені листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку зупинення реєстрації).

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czec hRepublic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд» (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).

У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; SabinPopescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74).

Згідно ст.13 Конвенції , кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції ( 995_004 ) прямо виражає обов'язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (див. справу "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 152, ECHR 2000-XI).

Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі "Вассерман проти Росії" (N 2) (Wasserman v. Russia) (no. 2), N 21071/05, п. 45, від 10 квітня 2008 року).

У справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) ( див.п.63-65 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15 січня 2010 року).

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов'язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна та/або розрахунок коригування вважається зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Текстове викладення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

З огляду на зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що розрахунки коригування № 89, № 82, № 74, № 69, №67, №145, №85, №84, №71, №73, №86, №81, №79, №65, № 92, №90, №78, №178, №144, №88, №76, №80, №66, №143, №70, №83, №75, №68, №91, №174, №87, №77 від 31.03.2018 року вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх надіслання, а саме 13.04.2018 року.

Крім іншого, апеляційний суд звертає увагу, що встановлені відповідачем в акті перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 11 від 31.01.2018, зареєстрованої 19.02.2018 (кількість днів затримки - 4); податкової накладної/розрахунку коригування № 137 від 31.05.2018, зареєстрованої 18.06.2018 (кількість днів затримки - 3); податкової накладної/розрахунку коригування № 153 від 30.06.2018, зареєстрованої 16.07.2018 (кількість днів затримки - 1); податкової накладної/розрахунку коригування № 760 від 31.03.2018, зареєстрованої 18.04.2018 (кількість днів затримки - 3); податкової накладної/розрахунку коригування № 178 від 31.03.2018, зареєстрованої 23.04.2018 (кількість днів затримки - 8); податкової накладної/розрахунку коригування № 906 від 30.09.2019, зареєстрованої 18.10.2019 (кількість днів затримки - 3); податкової накладної/розрахунку коригування № 907 від 26.09.2019, зареєстрованої 15.11.2019 (кількість днів затримки - 31) - позивачем не оскаржуються.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0093575104 від 09.06.2020 року підлягає скасуванню в частинні суми 71399,6 грн.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, апелдяціний суд зазначає, що Квитанція №1 про відмову в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних отримана позивачем 16.04.2018 року, тобто через два дні після направлення розрахунків коригування до податкових накладних.

При цьому суд наголошує, що квитанція про прийняття або неприйняття вказаних розрахунків коригування до податкових накладних повинна надіслана позивачем в межах операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку №1246, тобто з 08:00 до 20:00 13.04.2018 року.

Апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків , практику ЄСПЛ , як джерело права, правові позиції Верховного суду, вважає обґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем добросовісно вживалися заходи для виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних. При цьому відповідачем не виконано обов'язку протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття розрахунку коригування до податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин. Тобто, порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних обумовлене неправомірними діями відповідача. Відтак, відсутні підстави вважати, що у даному випадку наявна вина позивача щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної.

(2) Висновки суду апеляційної інстанції

Судом 1-ої інстанції правильно вирішено справу без порушення норм процесуального та матеріального права, повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права , справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі , судове рішення прийнятне та підписано суддею , який зазначений у судовому рішенні

Апеляційний суд доходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області та залишення без змін рішення суду 1-ої інстанції та також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України , не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Зазначена справа є справою незначної складності та була розглянута судом 1-ої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст.6, 13, ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139,242, 292, 308,311,п.1 ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку, крім випадків зазначених у п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повне судове рішення складене та підписане 04.12.2020 року

Головуючий суддя Кравець О.О.

Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.