24 листопада 2020 року м.Дніпросправа № 280/3232/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 280/3232/20 (суддя Сацький Р.В., повний текс рішення складено 12.08.2020р.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання призначити пенсію,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р. з 10.02.2020р.
В обґрунтування позову було зазначено, що 10.02.2020 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за призначенням пенсії за віком відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон №1788) в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020, оскільки мала необхідний загальний і пільговий стаж та набула відповідного пенсійного віку. Проте повідомленням від 24.02.2020 позивача було сповіщено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Із рішенням суду не погодилась позивач та подала апеляційну скаргу. Посилаючись на ігнорування судом першої інстанції Конституції України та порушення її права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, вважає, що підстави для скасування рішення суду відсутні.
Від представника позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення Верховним Судом питання щодо відкриття провадження у зразкових справах №200/7587/20-а та №360/3611/20.
Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання та відсутність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п.9 ч.2 ст.236 КАС України.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 10.02.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначенням пенсії за віком та необхідними документами, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом відповідача від 24.02.2020 №0800-0208-8/5349 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. У повідомленні також зазначено, що страховий стаж позивача складає 31 рік 10 місяців 21 день, з яких пільговий стаж роботи за Списком №2 нараховує 17 років 2 місяці 16 днів, та за Списком №1 - 3 роки 0 місяців 10 днів. Згідно п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію на пільгових умовах мають жінки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. З огляду на вищезазначене позивач матиме право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 при досягненні 55 років.
Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, яка викладена у листі від 24.02.2020 №0800-0208-8/5349, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволені позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ визначено призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Cписком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Пунктом 16 наведеного розділу Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Як вбачається зі ст.5 Закону № 1058 саме цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно положень статті 9 Закону № 1058, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3)пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути призначена пенсія за вислугу років.
Таким чином, з 01 січня 2004 року питання призначення пенсій за віком у тому числі на пільгових умовах, визначається положеннями Закону №1058.
Згідно з нормами п.2 ч.2 ст.114 зазначеного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Таким чином, позивач має передбачений нормами п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058 страховий стаж (як загальний так і пільговий - за Cписком №2), який визначений у повідомленні, а саме, страховий стаж позивача складає 31 рік 10 місяців 21 день, з яких пільговий стаж роботи за Списком №2 нараховує 17 років 2 місяці 16 днів, та за Списком №1 - 3 роки 0 місяців 10 днів.
Але необхідного для призначення пільгової пенсії віку позивач станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії, передбаченого ч.2 ст.114 Закону № 1058 (55 років) не досягла.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, у відповідності до вимог статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах позивач буде мати після досягнення віку 55 років, а тому відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина 2 статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
“…На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах…”.
Слід зазначати, що призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком №2) врегульовувалось Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) у період з 1 січня 1992 року по 10 жовтня 2017 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими крім іншого вказаний Закон було доповнено розділом XIV-1, у статті 114 якого зазначено, що: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Цим же Законом викладено в новій редакції пункт 2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV, відповідно до якої пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Отже, з 11 жовтня 2017 року порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за списком № 2) регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (з врахуванням змін та доповнень).
Крім того, положення статті 114 Закону № 1058 неконституційними не визнавались.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 280/3232/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак