24 листопада 2020 року м.Дніпросправа № 280/2813/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі № 280/2813/20 (суддя Стрельнікова Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому просила скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-6437-50, винесену відповідачем.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року позов задоволено в повному обсязі.
21 серпня 2020 року за заявою позивача суд ухвалив додаткове рішення у справі № 280/2813/20, яким присудив за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 900 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права.
Скарга обґрунтована тим, що для включення всієї суми гонорару адвоката у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін.
Представником позивача подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві просить залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача після проголошення рішення у справі була подана заява про укладення додаткового рішення (а.с.61-64) щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, які складаються з:
- надання усної консультації з вивченням документів 500 грн. (1 год.);
- складання адміністративного позову про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-6437-50 2500 грн. (5 год.);
- складання клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом 1 200 грн. (2 год. 30 хв.);
- складання відповіді на відзив 1200 грн. (2 год. 30 хв.).
Отже загальна сума витрат на правничу допомогу становить 5400,00 грн.
За фактом надання правової допомоги сторонами договору складені та підписані: додаток 1 до договору, акт наданих послуг №1 від 08.08.2020 до договору, квитанція до прибуткового касового ордера №02 від 08.08.2020.
Додатковим рішенням на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача присуджено до стягнення суму у загальному розмірі 4 900 грн.
Приймаючи таке рішення, судом першої інстанції враховано: складання адвокатом адміністративного позову, складання клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом, складання відповіді на відзив, а також відсутність в матеріалах справи документу на підтвердження витрат, пов'язаних з наданням усної консультації з вивченням документів. Крім того, суд вважає що такі послуги адвоката є по суті складовою частиною складання адміністративного позову.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду щодо визначення суми, яка має бути відшкодована відповідачем позивачу, враховуючи наступне.
Так, норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання, пов'язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04).
В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано акт наданих послуг та вартість наданих послуг.
Так, адвокатом надані наступні послуги:
- надання усної консультації з вивченням документів 500 грн. (1 год.);
- складання адміністративного позову про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-6437-50 2 500 грн. (5 год.);
- складання клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом 1 200 грн. (2 год. 30 хв.);
- складання відповіді на відзив 1 200 грн. (2 год. 30 хв.).
Колегія суддів зазначає, що затрата адвокатом достатньо тривалого часу на підготовку зазначених вище процесуальних документів жодним чином не є обґрунтованим та є неспівмірним зі складністю даної справи.
Також затрати вказаної кількості годин не є підтвердженими належними та допустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, колегія суддів вказує, що обсяг, види та вартість правничої допомоги є неспівмірними з урахуванням складності справи та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягу, тому, співмірною та достатньою суд вважає суму, яка підлягає стягненню, в розмірі 3 000 грн.
Відповідно до ч.4-6 ст.137 КАС України, у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку позивач має право на компенсацію судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., які доведено, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Решта вимог заяви про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування додаткового рішення, та прийняття нового про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 311, 317, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі № 280/2813/20 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву про розподіл судових витрат у справі № 280/2813/20 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945, пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. (три тисячі гривень).
В решті вимог заяви про розподіл судових витрат - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак