ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" грудня 2020 р. справа № 300/3399/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса від 02.03.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 276, -
ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося до адміністративного суду із заявою від 19.11.2020 про заміну стягувача ПАТ «Комерційний Банк «Надра» у виконавчому написі, який вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, та зареєстрованого за реєстровим №276 від 02.03.2009, на його правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», яка обгрунтована проведенням відступлення та набуття права вимоги заборгованості за Кредитним договором №1759/2008 від 08.08.2008, та набуття права іпотекодержателя за Договором іпотеки №2570 від 08.08.2008, відносно позичальника ОСОБА_1 .
Представник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» в судове засідання не з'явився, у заві про заміну сторони просить розгляд заяви здійснювати за відсутності ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».
Боржник, представник ПАТ «Комерційний банк «Надра», представник Івано-Франківського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча, у відповідності до вимог ч.11 ст.126, ч.1 ст.127 Кодексу адміністративного судочинства України про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст.379 КАС України).
Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, суд розглянув заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса, дослідивши подані заявником докази, суд зазначає наступне.
Згідно поданої заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просить замінити стягувача за виконавчим написом нотаріуса на підставі положень статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №425-XII (надалі також - Закон №425-XII), вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.
Згідно зі статтею 87 Закону №425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень статті 88 Закону №425-XII, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Згідно з пунктом 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (надалі також - Порядок №296/5), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.
Відповідно до пункту 2 глави 16 Порядку №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно з пп.3.1 п. 3 глави 16 Порядку №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно до пп.7.2 п.7 глави 16 Порядку №296/5, при кожному наступному вчиненні виконавчого напису за одним і тим самим зобов'язанням повторне подання копії документа, що встановлює заборгованість, не вимагається. У цих випадках нотаріус вимагає подання двох примірників витягу з особового рахунку та оригіналу зобов'язання.
Таким чином, Порядком №296/5 передбачено наступне вчинення виконавчого напису нотаріуса за одним і тим самим зобов'язанням. Відтак, заявник не позбавлений права на визначення його стягувачем шляхом звернення до нотаріуса, який видав виконавчий напис за вказаним зобов'язанням.
Статтею 90 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У силу вимог пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів як виконавчі написи нотаріуса.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З виконавчого напису вчиненого 02.03.2009 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за №276 вбачається, що виконавчий напис має бути пред'явлений до виконання протягом року з дня його вчинення.
Відтак, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання. А кредитор набуває статусу стягувача у виконавчому провадженні лише після відкриття виконавчого провадження.
Заявник, звертаючись до суду з даною заявою у порядку статті 379 КАС України просить замінити у виконавчому написі нотаріуса стягувача ПАТ «Комерційний Банк «Надра» на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».
Разом з цим, суд звертає увагу, що виконавчим написом приватного нотаріуса від 02.03.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 276, задоволено вимоги ВАТ КБ «Надра».
При цьому, статтею 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4 ст.379 КАС України), тоді як предметом спору у цій справі є заміна стягувача у виконавчому написі нотаріуса.
Суд зазначає, що виконавчі листи та виконавчі написи нотаріуса є різними видами виконавчих документів.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлена можливість заміни стягувача саме у виконавчому провадженні або у виконавчому листі. КАС України не передбачає повноважень суду здійснювати заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса, встановлювати за особою право та статус стягувача на пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до примусового виконання. Отже, застосувати аналогію права до інституту заміни сторін у виконавчому написі нотаріуса із заміною сторони у виконавчому листі не можливо, оскільки виконавчий напис не має преюдиційної сили для суду.
При цьому, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, суд відповідно до положень статті 379 КАС України має повноваження замінити сторону такого виконавчого провадження.
Таким чином, законодавець визначив, що адміністративний суд може замінити сторону виконавчого провадження тільки в межах виконавчого провадження. Вказане положення узгоджується зі статтею 90 Закону №425-XII, де зазначено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що заявником не наведено у заяві та не надано доказів існування відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса або виконавчого листа про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» (ПАТ «Комерційний банк «Надра») заборгованості за кредитним договором від 08.08.2008 №1759/2008.
Також, суду не надано доказів відмови відповідним органом у прийнятті до примусового виконання зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса від 02.03.2009 за заявою ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».
Окрім того, суд не приймає до уваги посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, оскільки у вказаній справі предметом перевірки була юрисдикція спору щодо заміни сторони у відкритому виконавчому провадженні, а предметом розгляду в цій справі є інші правовідносини - заява про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса.
Таким чином, заява про заміну стягувача у виконавчому написі правонаступником є безпідставною та необґрунтованою, внаслідок чого, до задоволення не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» від 19.11.2020 про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса від 02.03.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 276, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 256, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.