04 грудня 2020 року Справа № 280/5313/19 провадження №Н/280/9/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали заяви Фонду державного майна України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5353/19
за позовною заявою Фонду державного майна України (01133 м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9)
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13)
про визнання протиправною та скасування постанови,
31.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП№58087441 від 11.10.2019.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 в адміністративній справі №280/5313/19 залишено без змін.
01.12.2020 від позивача до суду надійшла заява про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, в якій позивач просить: визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви та поновити його; скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №280/1676/25313/19 за позовом заявою Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.
В обґрунтування заяви позивач посилається на приписи п. 3 ч. 2 ст. 363 КАС України та зазначає, що постановою Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №808/2199/18 касаційні скарги позивача, ОСОБА_1 задоволено: рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
За правилами ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 366 КАС України передбачено, що протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 1 ст. 364 КАС України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Змісти наведеної норми не допускає множинного тлумачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 366 КАС України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення (ч.4 ст.366 КАС України).
Судом встановлено, що у заяві позивача про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду міститься клопотання про поновлення строку подання цієї заяви, яке мотивоване тим, що постанову Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №808/2199/18 позивач отримав 23.10.2020, вважає, що строк на подання цієї заяви повинен відраховуватися від дати отримання постанови, що, на думку позивача, є підставою для поновлення тридцяти денного строку для подання заяви.
Розглянувши вказане клопотання суд зважає на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 359 КАС України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, постанова Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №808/2199/18 набрала законної сили в день її прийняття, відтак, 20.11.2020 закінчився строк для подання заяви про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №280/5313/19 з підстав, наведених у заяві позивача (останній день строку 19.11.2020).
В даному випадку заява передана відділенню поштового зв'язку для пересилання до суду 23.11.2020, тобто з пропуском строку, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 363 КАС України.
Посилання позивача на те, що строк подання цієї заяви має обчислюватися з дати отримання ним рішення суду касаційної інстанції не відповідає вищенаведеним вимогам закону.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання заяви, позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 по справі № 804/958/17.
Заявником не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б заявнику та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
З огляду на вищенаведене, строк звернення до суду заявником пропущено без поважних причин. Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не наведено, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що клопотання позивача слід відхилити.
Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та враховано судом у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).
Оскільки, суд дійшов висновку про недостатність вказаних причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
Крім того, відповідно до п.2 ч. 3 ст. 364 КАС України до заяви додаються документ про сплату судового збору. Заявником, всупереч вимогам п. 2 ч.3 ст.364 КАС України не додано до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 166, 167, 169, 243, 248, 256, 366 КАС України, суд -
В задоволенні клопотання Фонду державного майна України про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами-відмовити.
Заяву Фонду державного майна України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5313/19 за позовною заявою Фонду державного майна України (01133 м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13) про визнання протиправною та скасування постанови- повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя О.В.Конишева