03.12.2020 Справа №607/20353/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм,
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 139118 від 19 листопада 2020 року, 19 листопада 2020 року близько 16:50 год., по вул. 15 Квітня, 1Е в м. Тернополі, водій ОСОБА_1 здійснював регулярне перевезення пасажирів автобусом ОСОБА_2 , державний номерний знак « НОМЕР_1 », на міському маршруті №13, в кількості більше ніж місць для сидіння, що передбачено технічною характеристикою транспортного засобу, визначеною в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а саме 31, а в реєстраційних документах на вказаному автобусі, серії НОМЕР_2 та технічною характеристикою передбачено 22 пасажири для сидіння, чим порушив п.п.9 п.10 постанови КМУ від 22 липня 2020 року №641 (в редакції із внесеними змінами постановою КМУ від 11 листопада 2020 року №1100).
ОСОБА_1 в судовому засіданні провини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 139118 від 19 листопада 2020 року, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, зокрема порушення правил щодо карантину людей, та зазначено, що діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.п.9 п.10 постанови КМУ від 22 липня 2020 року №641 (в редакції із внесеними змінами постановою КМУ від 11 листопада 2020 року №1100).
Так, у відповідності до п.п. 9 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» зі змінами згідно постанови КМУ від 11 листопада 2020 року №1100, передбачено, що на території України на період дії карантину забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Однак судом встановлено, що із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції не здійснювали підрахунок пасажирів, що перебували в автобусі. На долученому до протоколу відеозаписі не зафіксовано описаних в протоколі про адмінправопорушення обставин.
Отже, встановити кількість пасажирів, що знаходилась в автобусі, яким керував ОСОБА_1 , судом не вбачається за можливе.
Таким чином, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, та в судовому засіданні факт порушення правил щодо карантину людей ОСОБА_1 , а сааме перевезення пасажирів в кількості, що є більшою від кількості місць для сидіння, не підтверджується, тому суд не може погодитися з висновками інспектора поліції про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а тому вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно нього слід закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 44-3, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя П.П. Гуменний