25.11.2020 Справа №607/15838/20
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Гнатенко І. В.,
представника позивача, адвоката Оскоріп Я. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 3,3084 га, кадастровий номер 6125280600:02:001:5282, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. 29 листопада 2006 року ОСОБА_3 склала заповіт АДРЕСА_1 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району, яким розпорядилась в користь позивача належним їй будинком з усіма надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , проте 13 березня 2009 року вказаний будинок був предметом договору купівлі-продажу між позивачем та його бабусею ОСОБА_3 , внаслідок чого заповіт фактично втратив свою актуальність.
В грудні 2019 року позивачу стало відомо про заповіт, складений ОСОБА_3 , яким вона заповіла все своє майно, з чого б воно не складалось і все те, на що вона за законом матиме право ОСОБА_1
У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 603/2015 року, після смерті ОСОБА_3 , за заявою онука померлої ОСОБА_2 , якому рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/11901/16 від 18 листопада 2016 року було встановлено додатковий строк для прийняття спадщини. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались. 11 грудня 2019 року ОСОБА_4 було відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку для її прийняття (шість місяців). Позивач зазначає, що поважною причиною пропуску ним терміну прийняття спадщини було те, що на час відкриття спадщини він не проживав разом із спадкодавицею, а тому йому не було відомо про наявність складеного заповіту та виникнення у нього права на спадкування. Про наявність заповіту, складеного на користь ОСОБА_1 , дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
З урахуванням викладеного позивач просить причину пропуску ним строку на прийняття спадщини визнати поважною та визначити йому як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини терміном у три місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 607/15838/20 до судового розгляду.
Представник позивача адвокат Оскоріп Я. М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечувала
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати цивільну справу без його присутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із листом третьої особи, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області складено відповідний актовий запис № 08 та 12 лютого 2020 року Тернопільським міськрайонний відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно заповіту від 29 листопада 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 53 ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 належний їй на праві особистої власності жилий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Згідно договору купівлі-продажу від 30 березня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Салій О. Б. за номером у реєстрі 565, вказаний будинок був проданий ОСОБА_3 покупцю ОСОБА_1 , що також вбачається із Витягу з Державного реєстру правочинів № 7145030 від 30 березня 2009 року.
04 березня 2008 року згідно заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 48, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла все своє майно, з чого б воно не складалося і все те, на що вона за законом матиме право ОСОБА_1 .
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-TP № 040270 ОСОБА_3 на підставі рішення Байковецької сільської ради народних депутатів від 05 липня 1999 року № 49 було передано у приватну власність земельну ділянку 3, 31 га для ведення сільського господарства.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 12 листопада 2015 року Тернопільською районною державної нотаріальною конторою здійснено реєстрацію спадкової справи № 603-2015 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підтвердження факту не проживання із бабусею на час відкриття спадщини позивач подав довідку № 1623, видану 11 грудня 2019 року Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області про те, що на день смерті ОСОБА_3 та її зять ОСОБА_5 були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .
Як слідує з постанови державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Підгайної І. В. від 11 грудня 2019 року № 3416/02-31 у справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справи за № 603/2015 року, після смерті ОСОБА_3 за заявою онука померлої ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом № 1501 від 12 листопада 2015 року, який термін пропустив і про що було винесене рішення Тернопільським міськрайонним судом про визначення додаткового терміну для прийняття спадщини 18 листопада 2016 року, справа № 607/11901/16, інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском ним терміну для прийняття спадщини.
Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Така правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18)
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не проживав із спадкодавицею на час відкриття спадщини, а тому був необізнаний про наявність заповітузаповіту, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
.
12 листопада 2015 року до Тернопільської районної державної нотаріальної контори звертався онук померлої ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом.
Разом з тим, законодавець визначив пріоритет спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, зазначивши у ч. 2 ст. 1223 ЦК України, що спадкування за законом має місце лише в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також неохоплення заповітом всієї спадщини.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, слід визначити позивачу додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-283, 293, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, ідентифікаційний код юридичної особи: 05466080, місцезнаходження: вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль, 46003.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2020 року.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська