30.11.2020 Справа №607/19288/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Холява О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №017330 від 06 листопада 2020 року вбачається, що 13 жовтня 2020 року о 01.00 год. на автодорозі М-19 343км+747м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив, чим порушив вимоги п.2.10 (а) Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав вказавши, що 13 жовтня 2020 року о 01.00 год. на автодорозі М-19, він керуючи автомобілем Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 , не відчув жодного удару чи зіткнення з іншими автомобілями або перешкодою, внаслідок наїзду на бордюр ніхто не постраждав та в результаті його дій не було завдано шкоди іншим транспортним засобам, тому із даного місця поїхав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.10 (а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Тобто, з суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідкі
Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обгрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 судом встановлено, він не мав умисного наміру залишити місце ДТП та жодних дій, спрямованих на уникнення відповідальності, ОСОБА_1 не вчиняв.
Поряд з цим, в матеріалах адміністративної справи, всупереч ст.256 КУпАП, відсутні будь-які докази, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП передбачає необхідність попереднього встановлення складу за ст.124 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Положенням ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не знайшли підтвердження в суді, спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та не грунтуються на об'єктивних доказах.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.122-4 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 122-4, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Суддя Холява О.І.