Справа № 522/16889/20
Провадження № 1-кп/522/2167/20
03 грудня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017161490000747 від 29.05.2017 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який проходить військову службу за контрактом на посаді електрика-дизеліста військової частини НОМЕР_1 , старшого матроса, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч. 1, 115 ч. 1 КК України та клопотання адвоката ОСОБА_7 в інетерсах ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч. 1, 115 ч. 1 КК України, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, так як існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Прокурори підтримали ініціативу суду, та також просили продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , посилаючись на те, що підставою продовження строку запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
На теперішній час підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу немає, оскільки не зменшились заявлені під час обрання ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 може не прибувати до суду, не повідомити суд про зміну свого місця проживання, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК України, за вчинення якого за сукупністю злочинів, приєднанням більш м'якого до більш тяжкого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є той факт, що ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків та потерпілого так як під час досудового розслідування йому стало відоме постійне місце мешкання вказаних осіб.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є те, що ОСОБА_9 не працевлаштований, не одружений, не має дітей тим самим у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, що свідчить про наявність, того, що ОСОБА_9 може вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.
Враховуючи викладене, беручи до уваги насильницький характер скоєння кримінального правопорушення, за доцільним ОСОБА_9 продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, оскільки інші (менш сурові заходи) не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України і його належної оцінки поведінки.
Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , на більш м'який, не встановлено. Обставин, які є перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Потерпіла підтримала ініціативу суду та просили продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки вважає, що обвинувачений знаходячись на волі буде загрожувати її життю, може викрасти її дитину, вважає ОСОБА_9 не урівноваженою людиною. Знаходячись на волі після звільнення із СІЗО, провокує її на конфлікти.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст. 29 Конституції України, а також ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 331 КПК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 є те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи до п'ятнадцяти років, стан його здоров'я не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим.
Ризик впливу на свідків та потерпілого підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання можуть вчинити дії, спрямовані на залякування потерпілого та свідків, з метою спотворення їх показань в суді.
За таких підстав ризик впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 331 КПК України, колегія суддів
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інетерсах ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на два місяці, а саме до 01.02.2021 р. включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:
03.12.2020