Справа №522/9042/20
Провадження №2/522/4898/20
02 грудня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.
за участі секретаря судового засідання - Смоковій А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Приморського районного суду м. Одеси 04.06.2020 року з позовною заявою звернувся представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначається, що 13.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 13.12.2016 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 2 000 грн. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 21.04.2020 року має заборгованість у розмірі 13 331,93 грн., з яких: 8 590,43 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 8 590,43 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту); 0,00 - заборгованість за нарахованими відсотками; 3 587,65 - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 42,81 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - комісія, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 611,04 грн. - штраф (процентна складова).
У зв'язку з вищевказаним, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13 331,93 грн. та вирішення питання щодо судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.06.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
19.06.2020 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.06.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання позивача АТ КБ «ПриватБанк» щодо розгляду справи за відсутністю його представника. В клопотанні представник позивача також зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 02.12.2020 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», із метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого у подальшому збільшився до 2 000,00 грн. При цьому розмір кредитного ліміту в заяві-анкеті не зазначено, однак доводи позивача в цій частині не спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
Як зазначив представник позивача, банком в повному обсязі виконано взяті на себе обов'язки в частині надання кредитних коштів відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.
Із позову вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивач зазначив, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 21.04.2020 року має заборгованість у розмірі 13 331,93 грн., з яких:
-8 590,43 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 8 590,43 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту);
-0,00 - заборгованість за нарахованими відсотками;
-36 587,65 - заборгованість за простроченими відсотками;
-0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;
-42,81 грн. - нарахована пеня;
-0,00 грн. - комісія;
а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:
-500,00 грн. - штраф (фіксована частина),
- 611,04 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Обґрунтовуючи право на нарахування заборгованості, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.12.2016 року б/н, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua) та Тарифи як невід'ємні частини спірного договору, виписку по рахунку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довідку про видані картки, копію анкети-заяви позичальника.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифів, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені), зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (13.12.2016 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (04.06.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Укладений у вигляді заяви-анкети кредитний договір від 13.12.2016 року б/н, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). Окрім того, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, зміну розміру кредитного ліміту за рішенням та ініціативою банку зі сплатою річних, надані банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на наведене, не підлягають задоволенню вимоги Банку про стягнення із відповідача: 3 587,65 грн. заборгованість за простроченими відсотками, 42,81 грн. нарахованої пені та штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 611,04 грн. - штраф (процентна складова).
На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача суму несплачених фактично використаних коштів (тіло кредиту) у розмірі 8 590,43 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст. 1050 ЦК України, а тому задовольняє позов в цій частині.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ZZ428B0XTY від 18.05.2020 року.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача в розмірі 8 590,43 грн., що складає 64,4% від загальної суми позовних вимог, сума судового збору, що належить стягненню з відповідача на користь позивача, складає 1353,68 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 76 - 81, 141, 178, 223, 258, 259, 263, 268, 280, 352, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ-14360570; 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) суму заборгованості у розмірі 8 590 ( вісім тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 43 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ-14360570; 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судовий збір у розмірі 1353 (одна тисяча триста п'ятдесят три) гривень 68 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Донцов Д.Ю