Справа № 504/3036/20
Номер провадження 2/504/2110/20
03.12.2020смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Сафарової А.Ф.,
за участю секретаря судових засідань - Бабічук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доброслав Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що їй за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом належить житловий будинок АДРЕСА_1 . За цією адресою зареєстровані її онуки: з 01.03.2012 року ОСОБА_3 , який за місцем реєстрації не проживає з січня 2016 року, а також з 30.07.2014 року ОСОБА_2 , який не проживає з січня 2019 року. Відповідачі в будинку не проживають та добровільно не знімаються з реєстраційного обліку за даною адресою. Реєстрація відповідачів створює позивачу перешкоди в користуванні та розпорядженні будинком, оскільки тягне за собою значні додаткові витрати по оплаті різних комунальних послуг, тому вона була вимушена звернутися до суду із вказаним позовом. Вирішити питання в досудовому порядку неможливо, оскільки відповідачі добровільно не знімаються з реєстраційного обліку, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
В судові засідання, призначені на 09.11.2020 р., 03.12.2020р. відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , не з'явилися, про дату, час та місце проведення яких були сповіщені своєчасно, належним чином за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак до суду повернулися конверти з відміткою «Укрпошти» про невручення у зв'язку з відсутністю адресатів за вказаною адресою.
Повідомлення про виклик відповідачів були розміщені на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзиву на позовну заяву до суду від відповідачів не надходило.
Згідно ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник третьої особи Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в судове засідання не з'явився, однак від сільського голови Крупиці Н.Г. надійшла заява про розгляд справи без участі представника Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи повторну неявку в судові засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, зі згоди позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.11.2015 р., виданого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н.І., зареєстрованого у реєстрі за №1119, належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.10).
За вказаною адресою, окрім позивача та її чоловіка ОСОБА_4 , зареєстровані з 01.03.2012 року ОСОБА_3 та з 30.07.2014 року ОСОБА_2 , що зазначено у довідці №1123 про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, а також у довідці №1122, що видані 19.08.2020 р. ЦНАП Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (а.с.21,22).
Актом комісії у складі сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підписи яких засвідчено секретарем Крижанівської сільської ради Бондаренко Л., підтверджено, що відповідачі ОСОБА_3 з 01.01.2016 р та ОСОБА_8 з 01.01.2019 р. дійсно не проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24)
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
На підставі ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997р. відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1ст.156 ЖК України, з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
Таким чином, виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, і припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності, передбачені нормами ст. ст.16, 386, 391 ЦК України.
Статтею7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
З огляду на те, що Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).
Позивачем доведено, що реєстрація відповідачів у належному йому будинку створює об'єктивні незручності та суттєві перешкоди у користуванні зазначеним майном.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (як зазначено вище), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення користуванням жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути із відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 265, 274, 280-283, 289 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 , встановивши порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, в разі набрання ним законної сили є підставою для зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання за адресом: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 , встановивши порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, в разі набрання ним законної сили є підставою для зняття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстрації місця проживання за адресом: АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Сафарова А. Ф.