Справа № 504/2276/20
Номер провадження 1-кп/504/856/20
03.12.2020 смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
судового розпорядника ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Сєверодонецьким міським судом Луганської області обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020161010000055 від 13.03.2020 року, який надійшов 29.07.2020 року з військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, освіта неповна вища, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, військовослужбовця у військовому званні «старший солдат»,
- у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого
ст.407 ч.4 КК України,
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді водія зенітного взводу 1 зенітної ракетної батареї 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», 18.11.2019 р. о 08 год. 45 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, не з'явився вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та ухилявся від проходження військової служби до 17.12.2019 р., час вільний, проводячи свій вільний час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому пояснив, що після отриманої відпустки він мав прибути до військової частини для проходження служби та домовився за транспорт, щоб прибути з м. Сєвєродонецька Луганської області до смт. Чорноморське Одеської області, але поїздка була скасована водієм, у зв'язку з чим він не зміг виїхати про що попередив командира частини в телефонному режимі. У вчиненому злочині розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.407 ч.4 КК України, за ознаками нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_5 , те, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має неповнолітню дитину 2010 року народження, перебував в зоні АТО, але суд також враховує, що обвинувачений скоїв умисне кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії тяжких відповідно до ст.12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до положень ст.66 КК України являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що при обранні ОСОБА_5 міри покарання у виді позбавлення волі є можливим застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст.349, 371-373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку ОСОБА_5 не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину) і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_5 як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини НОМЕР_1 , а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1