Справа № 504/3630/20
Номер провадження 1-кп/504/948/20
23.11.2020смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні смт. Доброслав клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на час досудового слідства обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 23 листопада 2020 року.
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на час судового розгляду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою так як ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу не минули, обвинувачений може впливати на свідків та переховуватись від суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим та просив застосувати більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника та просив суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників процесу по заявленому клопотанню суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та про можливість задоволення клопотання захисника обвинуваченого з наступних підстав.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
Отже, враховуючи викладене, враховуючи наявність постійного місця проживання обвинуваченого, а також недоведення стороною обвинувачення ризику переховування обвинуваченого від судового слідства, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який - домашній арешт.
Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту покладає на обвинуваченого обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись від населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду, утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю, прибувати за кожною вимогою до суду.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд -
У задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-заборонити ОСОБА_5 залишати своє фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
-за першим викликом чи вимогою, з'являтися до суду.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_5 - до 22 січня 2021р. включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Лиманському ВП ГУНП в Одеській області за місцем проживання обвинуваченого.
Лиманському ВП ГУНП в Одеській області негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1