Дата документу 02.12.2020
Справа № 501/3561/19
2/501/244/20
02 грудня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тимко М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради) про визначення способу участі батька у вихованні дітей,-
До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовом в якому просить визначити спосіб участі батька у вихованні дітей, а саме:
- встановити перебування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - половину усіх канікул дітей.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 23 грудня 2005 року по 05 листопада 2013 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбних відносин з відповідачем народились діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після фактично припинених відносин між ними, позивач переїхав до іншого місця проживання. Згодом йому стало відомо, що відповідач продала квартиру та автомобіль і переїхала з дітьми до Одеської області на постійне місце проживання.
За цей час колишня дружина всіляко перешкоджає позивачу у спілкуванні з дітьми. Постійно змінює номера телефону, змінює фактичне місце проживання. Позивач добровільно сплачує аліменти, оплачує придбання одягу, взуття та усіх необхідних товарів для школи. Під час чергової розмови, колишня дружина погрожувала йому фізичною розправою та додала, що звернеться до потрібних чоловіків, задля цього. Після цієї розмови, вона заблокувала банківську картку, на яку позивач перераховував кошти для дітей та переїхала знову до іншої оселі. З того часу з дітьми позивач не спілкувався.
За таких обставин позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про причини неявки не сповістили.
Відповідач в судове засідання не прибула, про причини неявки суду не сповістила. Відзив на позов не надала.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, надали заяви в якій просить провести розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 23 грудня 2005 року по 05 листопада 2013 року, від якого мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розлучення діти залишились проживати в сім'ї матері, та на теперішній час мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріально-побутові умови проживання матері ОСОБА_2 задовільні, придатні для виховання і розвитку дітей, про що фахівцем, відповідальним за проведення оцінки потреб Чорноморського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було складено акт оцінки потреб.
За інформацією Чорноморської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 ОСОБА_5 навчається у школі з 2015 року. Мама приділяє належну увагу вихованню сина, постійно відвідує батьківськи збори разом із вітчимом ОСОБА_6 . Завжди беруть активну участь у житті класу. З батьком ОСОБА_7 класний керівник не знайома.
За інформацією Чорноморської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Шпільов Герман навчається у школі з листопада місяця 2015 року. Хлопчик мешкає разом з матір'ю та вітчимом. Мати весь час цікавиться успішністю сина, відвідує батьківські збори, сумлінно займається його вихованням.
Батько, ОСОБА_8 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але за даною адресою не проживає.
Фахівцям Криворізького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді не вдалося провести оцінку потреб умов проживання батька гр. ОСОБА_8 тому, що він не надає відомості про місце свого фактичного проживання.
Службою у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області було проведено опитування малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено, що діти мешкають зі своєю мамою, братами та сестрами та другим чоловіком матері ОСОБА_6 . Батько хлопців ОСОБА_1 , мешкає в м. Кривий Ріг, з яким вони спілкуються по телефону, але не часто. Діти не проти спілкування з батьком, але не бажають стільки часу проводити за місцем мешкання свого батька.
Мати, ОСОБА_2 не заперечує проти спілкування синів з батьком, та не перешкоджає цьому.
Дане питання розглядалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 12.02.2019, на якій була присутня мати ОСОБА_2
ОСОБА_1 у телефонній розмові зі спеціалістом служби у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області було запрошено на засідання Комісії з питань захисту прав дитини, але він не з'явився.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Статтею 159 Сімейного кодексу України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч.1 ст.141, ст.153 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Згідно висновку №1-17-125 від 26.02.2020 (а.с.47-49), виконавчий комітет Чорноморської міської ради як орган опіки і піклування вважає за доцільне прийняти наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні дітей: встановити перебування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - половину усіх канікул дітей за попередньою домовленістю з дітьми та за їх бажанням.
Виходячи з інтересів дітей, враховуючи обставини справи, а також вік дітей, стан їх здоров'я, психологічний стан, відсутність достатнього спілкування з батьком тривалий час, суд вважає необхідним встановити перебування дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 половину усіх канікул дітей за попередньою домовленістю з дітьми та за їх бажанням.
Такий спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми не зашкодить їм, а навпаки дозволить максимально повно урахувати інтереси дітей, повністю відповідатиме можливості дітей у повній мірі сприймати піклування кожного з батьків про їх здоров'я, фізичний та духовний розвиток.
Враховуючи, що позивач має право на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, а батьки дитини не знайшли між собою порозуміння щодо зустрічей батька з дітьми, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті Кривому Розі ради) про визначення способу участі батька у вихованні дітей, - задовольнити.
Визначити наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні дітей: встановити перебування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - половину усіх канікул дітей за попередньою домовленістю з дітьми та за їх бажанням.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя