Єдиний унікальний № 946/7254/20
Провадження № 1-кп/946/641/20
Іменем України
03 грудня 2020 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202016015000166, на підставі угоди про визнання винуватості за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Новосільське Ренійського району Одеської області, громадянина України, одруженого, самозайнятий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисниця ОСОБА_5 ,
інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_6 .
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення. Надав прокурору письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_3 . Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини провадження, відповідно до ст.325, ч. 2 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку про проведення судового засідання без його участі.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.12 вересня 2020 року близько 23:00 години ОСОБА_3 , знаходячись поряд з місцем мешкання потерпілого ОСОБА_6 , а саме біля домоволодіння АДРЕСА_2 , з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм моралі і правил поведінки в суспільстві, порушуючи нормальний спокій і відпочинок громадян, проявляючи особливу зухвалість, вчинив хуліганські дії, а саме безпричинно, за допомогою вогнепальної зброї - мисливської гладкоствольної рушниці марки «Target VM 15», калібру 12 мм, яку тримав в руках, здійснив один постріл в повітря. Після цього у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне проникнення до вищевказаного житла та, реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 підійшов до вищезазначеного домоволодіння, яке огороджене парканом, та в якому проживає потерпілий ОСОБА_6 , де в порушенням вимог Основного Закону України, а саме - ст.30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканність житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, усвідомлюючи, що порушує право недоторканості житла, впевнившись у відсутності перешкод для вчинення кримінального правопорушення та не маючи дозволу власника на знаходження і пересування по території зазначеного домоволодіння, через зачинену хвіртку шляхом її зламу проник на територію вказаного огородженого домоволодіння, та з хуліганських мотивів вчинив ще один постріл у повітря з вищевказаної вогнепальної зброї, а після підійшов до вхідних дверей будинку, які були зачиненні, та шляхом ривка зламав дверний замок та, відчинивши двері, незаконно проник до будинку, чим вчинив незаконне проникнення до чужого житла, тобто порушив гарантоване ст. 30 Конституції України право громадянина України, а саме потерпілого ОСОБА_6 , на недоторканість його житла, та, продовжуючи свої хуліганські дії, з вищевказаної вогнепальної зброї здійснив один постріл у стіну будинку, тим самим пошкодивши її.
2.Своїми діями ОСОБА_3 за сукупністю вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 296 КК, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, а також ч. 1 ст. 162 КК, а саме незаконне проникнення до житла.
Статті (частини статті) КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
4.«Стаття 162. Порушення недоторканності житла
1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.»
5.«Стаття 296. Хуліганство
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -
карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
….
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.»
Відомості про укладену угоду
6.10 листопада 2020 року за наданою згідно абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 , між прокурором ОСОБА_4 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого, у присутності захисниці ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
7.Згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обов'язку обвинуваченого беззастережно визнати висунуте обвинувачення у судовому провадженні, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 269 КК у виді позбавлення волі на строк три роки, за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк один рік, на підставі ст.70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень - у виді позбавлення волі на строк три роки, а також звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК.
Мотиви суду та положення закону, якими суд керувався
8.Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або про відмову в затверджені угоди та про повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
9.За змістом п. 2 ч. 1 ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
10.Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
11.У даному кримінальному провадженні бере участь потерпілий ОСОБА_6 , який надав письмову згоду прокурору на укладення ним угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_3 .
12.У судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, щиро розкаявшись у їх вчиненні та повністю погодившись з обставинами їх вчинення, викладеними в обвинувальному акті, а також пояснив, що у вересні 2020 року він здійснював пригощання його робочих. Двоє з них сильно сп'яніли, та він випроводив їх додому, після чого він виявив зникнення з бардачку його автомобіля барсетки з грошима та ключів від автомобіля. Він запідозрив цих двох осіб, які на його дзвінки не відповідали, він не міг їх знайти. Тоді він поїхав до їх дядька - потерпілого ОСОБА_6 , з яким він також не міг зв'язатися. Коли він приїхав до будинку потерпілого, то на вулиці він здійснив один постріл з мисливської рушниці, яка йому належить, у повітря, далі через хвіртку він зайшов у двір, де здійснив ще один постріл у повітря, а після цього він, відчинивши двері в будинок, спіткнувся та випадково здійснив ще один постріл в хату. Після цього він злякався та поїхав з місця події. Він дуже жалкує про вчинене.
13.Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , суд також погоджується з кваліфікацією його дій за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.296, ч. 1 ст. 162 КК, які згідно ст. 12 КК є відповідно тяжким злочином та кримінальним проступком. Судом також встановлено, що санкцією ч. 4 ст. 296 КК передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а санкцією ч. 1 ст. 162 КК - у виді обмеження волі на строк до трьох років.
14.При цьому судом установлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
15.У судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
16.Також судом установлено, що умови угоди відповідають вимогам КПК і КК, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
17.Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро розкаявся в їх вчиненні та активно сприяв їх розкриттю, суд також враховує те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують його покарання.
18.Визначаючи тривалість іспитового строку звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК, суд враховує те, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. За цих обставин, суд вважає за доцільним визначити ОСОБА_3 тривалість іспитового строку в нижніх межах, передбачених ч. 4 ст. 75 КК. Крім того, в силу ст. 76 КК на ОСОБА_3 слід покласти обов'язки, передбачені частиною першою цієї статті, як обов'язкові.
19.Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_3 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
20.Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
21.Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угодиміж прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання та звільнення від його відбування.
Мотиви ухвалення інших рішень при ухваленні вироку
22.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні 13.09.2020 р. був затриманий, що підтверджується відповідним протоколом (а.п. 80 - 82), та утримувався під вартою до 15.09.2020 р., коли він був звільнений з-під варти після того, як відносно нього ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2020 р. був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого сплив 11.11.2020 р. В силу ч. 5 ст. 72 КК, попереднє ув'язнення ОСОБА_3 з 13 по 15 вересня 2020 року слід зарахувати йому у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.
23.В силу ч. 1 ст. 961 КК, ч. 9 ст. 100 КПК у даному кримінальному провадженні необхідно застосувати такий захід кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація щодо майна, що було використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
24.Так відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 961, п. 4 ч. 1 ст. 962 КК, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
25.Отже, у зв'язку з викладеним, арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2020 р. (а.п. 90 - 91), в силу вимог ч. 4 ст. 174 КПК слід залишити без змін та продовжити його дію до виконання вироку, а з набранням вироком законної сили та зі зверненням його до виконання в силу наведених ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 961, п. 4 ч. 1 ст. 962 КК, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК гладкоствольна мисливська рушниця з маркуванням «TARGET VM15 VERTICAL» серійний номер 16S/00029, калібру 12 мм, що була використана ОСОБА_3 як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації. Інші перелічені в ухвалі речі слід знищити відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК, як майно, яке немає ніякої цінності і не може бути використане.
26.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи зброї № 724-Б від 02.10.2020 р. в сумі 2 615,20 грн., та вибухотехнічної експертизи № 318-Ф від 22.10.2020 р. в сумі 3 922,80 грн., в загальному розмірі 6 538 грн.
Керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК, суд -
ухвалив:
1.Затвердити угоду, укладену 10 листопада 2020 року за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 , між прокурором ОСОБА_4 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого, у присутності захисниці ОСОБА_5 , про визнання винуватості.
2.ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК, та призначити йому узгоджені сторонами покарання:
- за ч. 4 ст. 296 КК у виді позбавлення волі на строк три роки;
- за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк один рік.
3.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_3 визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк три роки.
4.В силу ч. 5 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_3 попереднє ув'язнення з 13 по 15 вересня 2020 року в основне покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.
5.Згідно ст. 75 КК звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
6.В силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
7.Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 03 грудня 2020 року.
8.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2020 р. (а.а. 90 - 91), залишити без змін до виконання вироку, та застосувати спеціальну конфіскацію щодо гладкоствольної мисливської рушниці з маркуванням «TARGET VM15 VERTICAL» серійний номер НОМЕР_1 , калібру 12 мм, яку упаковано в полімерний пакет з биркою, та яка належить ОСОБА_3 , а вилучене 13.09.2020 р. в ході огляду місця події та території домоволодіння АДРЕСА_2 майно, а саме: три гільзи, які упаковано в полімерний пакет НПУ № INZ 1099494; два полімерних контейнери білого кольору від мисливських набоїв, які упаковано в полімерний пакет НПУ № INZ 1099493; п'ять металевих фрагментів сірого кольору, які упаковано в полімерний пакет НПУ № INР 1010483 - знищити.
9.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в загальній сумі 6 538 (шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень.
10.Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
11.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
12.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1