Єдиний унікальний № 946/7377/20
Провадження № 1-кп/946/657/20
Іменем України
03 грудня 2020 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160150001120, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, українця, освіта середня, який не працює, не одружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України,-
Судом встановлено, що 04 жовтня 2020 року приблизно о 18 годині ОСОБА_4 , маючи єдиний умисел, спрямований на наругу над могилою та заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, на своєму велосипеді прибув на центральне кладовище с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області, а саме: до могили, де поховані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, порушуючи громадську моральність у сфері шанобливого ставлення до місць поховання померлих, вчинив наругу над могилою померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом незаконного заволодіння предметами, що знаходились на місці поховання, а саме: демонтував з-під надгробку та пам'ятнику могили три двотаврові металеві Н-подібні балки довжиною по 193 см, шириною 17см, висотою 9 см, товщиною металевої стінки 10 мм кожна, пошкодивши надгробну плиту та пам'ятник померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після вчинення вказаних дій ОСОБА_4 за допомогою свого велосипеда, відвіз вищевказані металеві балки до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та вказаним майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 945 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України за ознаками наруга над могилою, а також незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене з корисливих мотивів.
У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, щиро розкаявся в його вчиненні.
12 листопада 2020 року між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 , з іншого, за участю захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
За умовами вказаної угоди від 12 листопада 2020 року прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обов'язків обвинуваченого щодо беззастережного визнання висунутого обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч.3 ст.297 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки зі звільненням на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
Потерпілий ОСОБА_6 12 листопада 2020 року надав заяву, в якій надав згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, вказавши, що матеріальну шкоду йому відшкодовано повністю. Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином. Цивільний позов від потерпілого не надходив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст.325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілого.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд також погоджується з кваліфікацією його дій за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, санкцією ч.3 ст.297 КК України передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі строком від чотирьох до семи років.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені йому п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. При цьому суд враховує те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся в його вчиненні, активно сприяв його розкриттю, а також те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують його покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Суд також вважає за необхідне в силу ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 653грн. 80коп.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 369 - 371, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 12 листопада 2020 року, укладену між прокурором, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 , з іншого.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без узгодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання законної сили вироку відносно ОСОБА_4 не обирати.
Скасувати арешт речових доказів у справі, на які накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 09 жовтня 2020 року, а саме на три балки та повернути за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 80 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1