Справа № 946/7683/20 Провадження № 3/946/2457/20
02 грудня 2020 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Сектору реагування патрульної поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до представлених матеріалів 23.11.2020 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував в громадському місці, а саме, на а/д Одеса-Рені біля смт.Суворове Ізмаїльського району Одеської області, без документів, що посвідчують особу або підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, чим порушив правила щодо карантину людей, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене п.п.2 п.10 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020р., за що передбачена відповідальність ст. 44-3 КУпАП.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №190922 від 23.11.2020 року та інші матеріали, долучені до нього, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, тощо.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складаний із грубим порушенням вимог ст.256 КУпАП, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості розглянути справу по суті.
Так, КУпАП чітко визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення стаття 44-3 КУпАП була викладена в такій редакції: «Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Однак Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 21.11.2020, було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтю 44-3 доповнено частиною другою такого змісту: «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Відтак стаття 44-3 КУпАП станом на момент винесення цієї постанови складається з двох частин та викладена в такій редакції: «Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №190922 зазначено, що 23.11.2020 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував в громадському місці, а саме, на а/д Одеса-Рені біля смт.Суворове Ізмаїльського району Одеської області, без документів, що посвідчують особу або підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, чим порушив правила щодо карантину людей, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене п.п.2 п.10 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020р., за що передбачена відповідальність ст. 44-3 КУпАП.
Статтею 8 КУпАП зокрема частиною 1 передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Водночас частини 2, 3 ст. 8 КУпАП визначають, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суть адміністративного правопорушення не розкрита.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року (зі змінами та доповненнями) визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Отже, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №190922 від 23.11.2020 року не відповідає вимогам ст.256 КУпАП. За наслідками таких встановлених недоліків у суду немає можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути дану справу, та прийняти по справі законне й обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП підлягає поверненню до Сектору реагування патрульної поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на доопрацювання, в ході якого необхідно усунути зазначені вище недоліки у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 8, 245, 256, 278, 280 КУпАП, суддя, -
Матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.44-3 КУпАП, повернути до Сектору реагування патрульної поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, для належного оформлення, в ході якого усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П.Пащенко