Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1034/20
Провадження № 3/499/549/20
Іменем України
02 грудня 2020 року смт. Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КпАП України, -
До Іванівського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №646508 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 44-3 КпАП України.
Згідно вказаного протоколу, 12.10.2020 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився в с. Знам'янка без документів, що засвідчують особу, підтверджують громадянство чи спеціальний статус, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак вказав в протоколі, що з порушенням згоден.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що обставини правопорушення й вина порушника підтверджуються зібраними по справі доказами, згідно ст. 251 КпАП України.
Так обставини правопорушення й вина порушника підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №646508 від 12.10.2020 року, поясненням правопорушника.
Санкцією статті 44-3 КУпАП передбачено покарання за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених аконом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - у виді штрафу у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе визнати вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КпАП України, малозначним, у зв'язку з чим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження по адміністративній справі, відповідно до ст. 22 КУпАП, закрити.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
На час вчинення правопорушення ст. 44-3 КУпАП була викладена в такій редакції: «Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 06.11.2020 року № 1000-ІХ (далі Закон № 1000-ІХ) статтю 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено частиною другою такого змісту: «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно». Вказаний закон набрав чинності 21.11.2020 року.
Оскільки Законом України № 1000-IX від 06 листопада 2020 року не було пом'якшено чи скасовано відповідальність за діяння, котрі не охоплюються частиною другою (якою було доповнено ст. 44-3 КУпАП), зазначений закон до інших діянь не має зворотної дії в часу і застосуванню підлягає закон в редакції, чинній на час вчинення таких діянь, тобто в редакції Закону України № 530-IX від 17 березня 2020 року.
Таким чином, викладене в протоколі правопорушення має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 24, 27, 33, 40-1, 283, 284, 289 КупАП України, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним та звільнити від адміністративної відповідальності за ст.44-3 КпАП України, за малозначністю скоєного, обмежившись усним зауваженням.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:І. В. Погорєлов