Березівський районний суд Одеської області
30.11.2020
Справа № 494/1139/18
Провадження № 1-кс/494/94/20
30.11.2020 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
дізнавача - ОСОБА_4 ,
представника осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
особи - ОСОБА_8 ,
представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Березівка клопотання т.в.о. начальника сектору дізнання Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про накладення арешту,-
21 квітня 2020 року до Березівського районного суду Одеської області звернувся прокурор із клопотанням про накладення арешту на майно.
Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.05.2020 року, вищевказане клопотання передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
В обґрунтовування клопотання зазначили, що Березівським ВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018160330000608 за ст.290, ст.356 КК України. 04.05.2018 року по вказаному кримінальному провадженні визнані потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На підставі усної угоди між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про надання сільськогосподарської техніки, Бербер та ОСОБА_11 передали ОСОБА_13 , який є сином ОСОБА_8 , - трактор колісний, марки Т-150, номер двигуна НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 ; культиватор КРН-5,6; сіялка СУ-8; машину МВД-1,2 (розпилювач); боронові дискові тяжкі причіпні БДВП-4,2ПС; трактор МТЗ-80, двигун НОМЕР_3 , 1992 року; трактор МТЗ-80, 1992 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Техніка була надана до 2017 року, проте ОСОБА_12 її не повернув. 19.12.2018 року в ході обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 та його сина ОСОБА_13 вилучено вищевказане майно. Вказане майно передано для зберігання ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 . 13.03.2019 року вказана сільгосптехніка приєднана до кримінального провадження у якості речових доказів. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року ухвалу слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 18.03.2019 року, якою накладено арешт на вищевказане майно - скасовано та постановлено нову, якою клопотання прокурора про накладення арешту повернуто прокурору у даному кримінальному провадженні для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання прокурором цієї ухвали. Після отримання прокуратурою ухвали Одеського апеляційного суду усунені недоліки та подано вчасно вказане клопотання. При цьому, при проведені обшуку 19.12.2018 року виявлені трактора мали пошкодження заводських номерів, що також свідчить про порушення порядку відомчої реєстрації. ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 було запропоновано надати доступ до майна, що передане їм на тимчасове зберігання. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 надали доступ для огляду, а ОСОБА_12 не надав. Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, з метою їх збереження, як речових доказів. Також просили заборонити ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відчужувати, розпоряджатися та користуватися вилученим майном. Та зобов'язати забезпечити належне зберігання майна та у разі виникнення потреби надати їм на першу вимогу.
По вказаному провадженню призначено судовий розгляд на 07.05.2020 року.
Водночас, 07.05.2020 року представником особи ОСОБА_8 , адвокатом ОСОБА_15 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_1 .
17.11.2020 року ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_16 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_8 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 та продовжено розгляд справи.
В судовому засіданні 30.11.2020 року прокурор та дізнавач просили задовольнити клопотання та накласти арешт з підстав зазначених у клопотанні, також вказали, що ОСОБА_8 станом на день розгляду справи не надав для огляду вищевказані борони дискової тяжкої причіпної БДВП-4,2ПС, які знаходяться у нього на зберіганні, а тому необхідно спочатку здійснити тимчасовий доступ до них. Щодо вимог про накладення арешту на борони дискові тяжкі причіпні БДВП-4,2ПС просили не розглядати, оскільки не виконаний доступ до них. Щодо іншого майна , то просили накласти на нього арешт.
ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_9 заперечували проти клопотання, та вказали, що техніка належить йому і її не повертають на підставі ухвали Одеського апеляційного суд. Він не може обробляти свої землі та несе збитки. Також ОСОБА_12 зазначив, що борони дискові тяжкі причіпні БДВП-4,2ПС продав, оскільки ніякого арешту на техніку не має та він нею володіє.
Представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти клопотання. Вказав, що сільськогосподарська техніка належить саме його представникам, про що також ОСОБА_12 вказував у відео , які містяться в матеріалах кримінального провадження. Зазначив, що на кожну вимогу поліцейських та прокурора надається техніка, яка зберігається у них - для огляду та проведення експертиз. Вказав, що будь-яких пошкоджень та змін під час зберігання - не відбулось, техніка знаходиться у такому ж стані, що і під час обшуку та вилучення. Також вказує, оскільки відбулись зміни у заводських номерних знаках тракторів, вважає за доцільне накласти арешт для подальшого їх вирішення у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами пояснення та докази, дослідивши матеріали кримінального провадження №12018160330000608, доходить висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що 26.04.2018 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження №12018160330000608 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України на підставі ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.04.2018 за заявою ОСОБА_5 .
Крім того, встановлено, що 19.12.2018 року в ході обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 та його сина ОСОБА_13 вилучено : трактор колісний марки Т-150К; культиватор КРН-5,6; сіялка СУ-8, трактор МТЗ -80, трактор МТЗ - 80; борони дискові тяжкі причипні БДВП-4,2ПС.
13.02.2019 року Березівським ВП внесено відомості до ЄРДР за №12019160260000069 за ст. 290 Кримінального кодексу України, у зв'язку зі зміною у заводських номерних знаках тракторів.
Постановою Березівського ВП від 13.03.2019 року вказана сільськогосподарська техніка приєднана до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
Також ,13.03.2019 року матеріали кримінальних проваджень №12018160330000608 та №12019160260000069 об'єднані в одне провадження за №12018160330000608.
Слідчим суддею встановлено, що 04.03.2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду скасовано ухвалу судді Березівського районного суду Одеської області від 18.03.2019 року про накладення вищевказаного майна та винесено нову ухвалу, якою повернуто прокурору клопотання для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання прокурором копії ухвали апеляційного суду, оскільки клопотання подано поза межами строку передбачених ч.5 ст.171 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Водночас, при подані прокурором нового клопотання про накладення арешту, слідчий суддя враховує наступне:
Статтею 170 КПК України встановлено: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження».
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що «Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною першою статті 173 КПК України передбачено наступне: « Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».
Слідчий суддя, виходячи з ухвали Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року «… не зрозумілим, кому саме належить сільгосптехніка, на яку слідчим суддею накладено арешт …» та враховуючи матеріали кримінального провадження №12018160330000608, в яких обидві сторони, а саме: потерпілі ОСОБА_11 та Бербер - з однієї, та особа ОСОБА_12 - з іншої , стверджують про приналежність цього майна кожному з них, вважає за доцільне накласти арешт на майно, яке просить прокурор.
Більш того, слідчий суддя враховує обставини та факти, які були встановлені ухвалами суду від 30.11.2020 року під час розгляду заяви ОСОБА_8 про негайне повернення майна по справі №494/1139/18 (провадження 1-кс/494/115/20) та клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів по справі №494/1564/18 (провадження №1-кс/494/83/20).
Слідчий суддя також враховує пояснення ОСОБА_8 , у якого ,згідно розписки, на відповідальному зберіганні до вирішення справи по суті,- знаходились борони дискові тяжкі причипні БДВП-4,2ПС, проте останній їх продав.
За таких обставин, слідчий суддя враховує про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частиною першої статті 170 КПК України, а тому задля збереження майна та подальшого користування (розпорядження) дійсним власником цього майна у вказаному кримінальному провадженні, вважає доводи прокурора обґрунтованими та такий ступінь втручання як накладення арешту є доречним.
Щодо дотримання інших вимог КПК України (в тому числі ч.5 ст.171 КПК України) при подачі прокурором клопотання про накладення арешту, то слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі « JANOWIEC І ІНШІ ПРОТИ РОСІЇ » (Заяви №№ 55508/07 і 29520/09), де в пункті 143 передбачено: «Суд також вважає, що посилання на “процесуальні дії” слід розуміти у значенні, притаманному процесуальному змісту Конвенції, а саме, дій, вжитих у рамках кримінального, цивільного, адміністративного або дисциплінарного провадження, здатного призвести до встановлення і покарання винних осіб або до присудження компенсації потерпілій стороні...».
У разі зникнення, пошкодження, продажу, тощо цього майна, вказана мета притягнення винної особи до кримінальної відповідальності або до присудження компенсації може бути невільована.
Більш того, слідчий суддя враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного та враховуючи, що вказані речі визнано речовим доказом по кримінальному провадженню та враховуючи можливість використання, як доказів вилучених речей, а також заборони розпоряджатися таким майном може призвести до його приховування або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя доходить до переконання, що справедливим та законним рішенням за поданим клопотанням прокурора - буде саме накладення арешту на вищевказане майно.
Водночас, щодо посилання у клопотанні про зобов'язання заборонити особам, у яких знаходиться на зберіганні вилучена під час обшуку 19.12.2018 року сільськогосподарська техніка,- відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном, то накладення арешту ст..170 КПК України саме і враховує ці обов'язки.
Більш того, слідчий суддя вважає безпідставною вимогою щодо зобов'язання осіб, у яких перебуває вищевказана техніка - для забезпечення зберігання та їх доступу для проведення слідчих та процесуальних дій на першу вимогу прокурора, дізнавача, оскільки по-перше, така вимога у КПК не передбачена при розгляді клопотання про накладення арешту; по-друге, у матеріалах кримінального провадження містяться розписки щодо збереження цієї техніки за Волковим, Бербером, ОСОБА_12 , які повинні надавати її на першу вимогу дізнавачу та прокурору.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 170,173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. начальника сектору дізнання Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене майно 19.12.2018 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 :
-Трактор колісний, марки Т-150 К, сірого кольору, з табличкою реєстраційного номерного знака « НОМЕР_5 », з табличкою «Україна 16-07524 спецтехнагляд», двигун № НОМЕР_1 , із встановленою відсутністю з лівого боку переднього лонжерону рами заводського номеру та сліди абразивної обробки номерного майданчика - переданий на тимчасове зберігання ОСОБА_5 , до вирішення справи по суті;
-Культиватор КРН-5,6-переданий на тимчасове зберігання ОСОБА_5 , до вирішенн справи по суті;
-Сіялку СУ-8 - переданий на тимчасове зберігання ОСОБА_5 , до вирішенн справи по суті;
-Трактор МТЗ-80, синього кольору, з табличкою «СССР Минский тракторний завод им В.Ленина трактор Беларусь МТЗ-82, №трактора 323216 №двигателя маса 1991 MADE in USSR», із відсутньою табличкою реєстраційного номерного знака, із встановленою відсутністю з лівого боку переднього лонжерону рами заводського номеру та сліди абразивної обробки номерного майданчика - переданий на тимчасове зберігання ОСОБА_6 , до вирішення справи по суті;
-Трактор МТЗ-80, синього кольору, з табличкою реєстраційного номерного знака « НОМЕР_6 », - з металевою табличкою «698254», з металевою табличкою на двигуні «43020», із встановленою відсутністю з лівого боку переднього лонжерону рами заводського номеру та сліди абразивної обробки номерного майданчика - переданий на тимчасове зберігання ОСОБА_6 , до вирішення справи по суті;
В іншій частині клопотання - залишити без задоволення.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її повного складання.
Повний текст ухвали буде виготовлений та підписаний слідчим суддею протягом п'яти робочих днів.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 03.12.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1