3 грудня 2020 року
м. Чернівці
Справа № 727/2459/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.
секретар Вовкун Н.Ю.
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 жовтня 2020 року
головуючий в суді першої інстанції суддя Чебан В.М.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 13 серпня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції між сторонами було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 1301.
Від шлюбу сторони мають двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилаючись на те, що фактичні шлюбні відносини між сторонами припинено, сім'я розпалася та існує формально, примирення з відповідачем неможливо, а подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, позивачка просила суд шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_2 розірвати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 жовтня 2020 року позов задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 серпня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1301, розірвано.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дітей, шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Відповідач не бажав розлучатись, оскільки не втратив почуття любові до своєї дружини.
Під чаc наданого судом терміну на примирення сторони проживали разом до серпня 2020 року.
Позивачка ввела суд в оману, вказавши, що відповідач проживає з іншою жінкою.
Розірвання шлюбу суперечить його інтересам та інтересам дітей.
Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.
Твердження відповідача про те, що сторони примирились та проживали разом, не відповідає дійсності.
Основною причиною розпаду сім'ї стали зради відповідача та його небажання жити в шлюбі.
Під час наданого судом строку на примирення відповідач не намагався владнати сімейне життя.
Збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки та її дітей.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 13 серпня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1301, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
У період шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 10 червня 2020 року за клопотанням відповідача сторонам було надано строк на примирення на 3 місяці.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Встановивши, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, суд першої інстанції, враховуючи передбачене статтею 51 Конституції України право особи на шлюб за вільною згодою , а також те, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Аргументи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, зокрема не врахування тієї обставини, що під чаc наданого судом терміну на примирення сторони проживали разом до серпня 2020 року не заслуговують на увагу, оскільки навіть після закінчення строку на примирення позивачка послідовно наполягала на розірванні шлюбу, та заяв про відмову від позову, або залишення позову без розгляду не подавала, що свідчить про її категоричне небажання в подальшому підтримувати подружні відносини.
Не спростовує правильність висновку суду першої інстанції, та не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення і аргумент апеляційної скарги про те, що у разі збереження шлюбу лише відповідач зможе забезпечити належні соціально - побутові умови проживання дітей, зберегти їх психічне та фізичне здоров'я , сприяти їх духовному та розумовому розвитку, оскільки такі доводи стосуються участі сторін у вихованні та утриманні їх неповнолітніх дітей, проте такі вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції у вказаній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 367,368,374,375,381,382 ЦПК України,суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 13 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 3 грудня 2020 року
Головуючий О.О. Одинак
Судді: М.І. Кулянда
Н.Ю. Половінкіна