3 грудня 2020 року
м. Чернівці
Справа № 713/1719/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.
секретар Вовкун Н.Ю.
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5
апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_6 , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Пилип'юк І.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника, усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування вартості майна.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника, усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування вартості майна визнано неподаною та повернуто позивачу.
Суд першої інстанції виходив з того, що визначені ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2020 року недоліки позовної заяви позивачем не було усунуто в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_6 , просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачами не було усунуто всі недоліки позовної заяви.
Питання надання додаткових доказів на підтвердження обставин, на які посилаються позивачі в своїй заяві, уточнення переліку осіб, які братимуть участь у судовому засіданні, переліку свідків, уточнення позовних вимог, подання клопотань можуть вирішуватися на стадії підготовчого провадження.
Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника, усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування вартості майна (а.с. 1-14).
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачам десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.68).
Суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не містить відомі номери офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивачів та відповідачів; викладено обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, однак доказів, що підтверджують вказані обставини у позовній заяві не зазначено та до позову не додано; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує внесення вартості часток на депозитний рахунок суду; додані копії рішення Вижницького районного суду від 4 січня 2017 року та постанови Апеляційного суду Чернівецької області є неналежної якості і не містять відміток про набрання ними законної сили; не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи; у позові заявлено позовну вимогу про призначення автотоварознавчої експертизи, однак не долучено клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення такої експертизи.
Копію ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2020 року представник позивачів ОСОБА_6 отримала 6 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5920002739534 (а. с. 18).
19 жовтня 2020 року представником позивачів ОСОБА_6 було подано до суду першої інстанції доповнення до позовної заяви на виконання вимог вищевказаної ухвали суду першої інстанції, що підтверджується датою надходження документа до суду та реєстраційним номером документа на штампі, проставленому судом першої інстанції на першій сторінці вказаної заяви (а.с.20).
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника, усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування вартості майна визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав неповного виконання ухвали суду першої інстанції від 22 вересня 2020 року, а саме позивачами не надано доказів, що підтверджують обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, не надано документу, що підтверджує внесення вартості часток на депозитний рахунок суду, не надано копій рішень Вижницького районного суду від 4 січня 2017 року та постанови Апеляційного суду Чернівецької області належної якості з відмітками відповідних судів про набрання ними законної сили та не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (а.с 23).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, згідно з частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Помилковим є висновок суду про те, що позивачі зобов'язані надати докази, що підтверджують обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, зазначити у разі наявності докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та надати копії рішень судів першої та апеляційної інстанцій належної якості з відміткою про набрання ними законної сили.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції порушив вимоги статті 13 ЦПК України, якою передбачено вільний вибір позивачем способу захисту та доказів, якими він буде підтверджувати свої позовні вимоги.
Відповідно до частин 1-2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, пунктом 7 частини 2 статті 197 ЦПК України визначено, що саме у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Оскільки в порушення вищевказаних норм права суд першої інстанції фактично надав оцінку належності та допустимості доказів, доданих до позовної заяви та наявності в матеріалах справи на обґрунтування доводів позивачів інших доказів на стадії відкриття провадження у справі та перевірки відповідності позовної заяви вимогам щодо її форми та змісту, а не на стадії підготовчого провадження після відкриття провадження у справі, підстав для залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху та в подальшому повернення її позивачу апеляційним судом не вбачається.
Вказаний висновок узгоджується із роз'ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 , згідно з пунктом 7 якої подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Помилковим також є висновок суду першої інстанції про те, що позивачі зобов'язані на стадії подачі позовної заяви надати суду докази на підтвердження внесення ними у відповідності до вимог статті 365 ЦК України вартості часток спірного майна на депозитний рахунок суду, оскільки положення статей 175 та 177 ЦПК України такого обов'язку позивачів не передбачають.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
За таких обставин, суд першої інстанції при вирішенні даного питання порушив норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви. При цьому суд порушив право позивачів на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити. Ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 3 грудня 2020 року.
Головуючий О.О. Одинак
Судді: М.І. Кулянда
Н.Ю. Половінкіна