Провадження № 11-сс/821/540/20 Справа № 695/1898/20 Категорія: ст.ст.303, 304 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
30 листопада 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря судового засідання з участю прокурора скаржника ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 29.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України ,-
ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 29.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в якій просив зазначену постанову скасувати та призначити нове судове розслідування з чітким дотриманням вимог КПК України, з мотив того, що дана постанова є передчасною, оскільки слідчим не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій на встановлення істини у справі.
Ухвалою слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 29.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Ухвала обґрунтована тим, що виключно потерпілий має право ініціювати проведення досудового розслідування щодо нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень без обтяжуючих обставин (ч.1 ст.477 КПК України, кримінальні провадження у формі приватного обвинувачення). За заявою будь-якої іншої особи розслідування по такій категорії кримінальних проваджень проводитись не може. Тоді як, ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не є потерпілим.
Слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено, що зі змісту заяви ОСОБА_7 вбачається, що після отримання тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_9 звертався до правоохоронних органів з заявою щодо нанесення йому тілесних ушкоджень. А відтак є незрозумілим, для захисту чиїх прав у 2020 році (через 10 років після подій, описаних в заяві) звернуся ОСОБА_7 з заявою про кримінальне правопорушення, та яка мета подачі заяви.
Одночасно слідчим суддею констатовано, що органом досудового розслідування взагалі не проводилися слідчі дії по даному кримінальному провадженню.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить постановити нову ухвалу, якою рішення слідчого судді - ухвалу від 23.09.2020 та рішення слідчого - постанову від 29.11.2019 скасувати і призначити нове судове розслідування по суті.
В апеляційній скарзі посилається на те, що слідчий суддя не з'ясував та не встановив причин із-за яких до органу поліції звернувся наразі саме він - ОСОБА_7 , а не потерпілий ОСОБА_10
16.10.2020 та 16.11.2020 на адресу апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_7 , вимоги яких фактично зводиться до вимог зазначених у його апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, просив ухвалу слідчого судді місцевого суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 303 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Зокрема, п.3 ч.1 зазначеної норми Закону передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до вимог ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею районного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими цим Кодексом.
За результатами розгляду скарги слідчий суддя, як це встановлено ч.2 ст.307 КПК України, вправі прийняти одне із передбачених вказаною нормою рішень, у тому числі -винести ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді
із даною скаргою в якій просив скасувати постанову слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 29.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити нове судове розслідування з чітким дотриманням вимог КПК України, посилаючись на те, що він є заявником по даному кримінальному провадженню і відповідно має право подавати таку скаргу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, зокрема, ст. 125 КК України.
З чого слідує, що за відсутності заяви потерпілого неможливо проводити досудове розслідування по кримінальному провадженню у формі приватного обвинувачення.
В свою чергу, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 по вказаному кримінальному провадженню не є потерпілим, тоді як зі змісту його заяви вбачається, що після отримання тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_9 звертався до правоохоронних органів з заявою щодо нанесення йому тілесних ушкоджень. А відтак є незрозумілим, для захисту чиїх прав у 2020 році (через 10 років після подій, описаних в заяві) звернуся ОСОБА_7 з заявою про кримінальне правопорушення, та яка мета подачі заяви.
Одночасно, слідчим суддею констатовано, що органом досудового розслідування взагалі не проводилися слідчі дії по вищезазначеному кримінальному провадженню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого суді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 29.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України з підстав того, що виключно потерпілий має право ініціювати проведення досудового розслідування щодо нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень без обтяжуючих обставин, тоді як за заявою будь-якої іншої особи розслідування по такій категорії кримінальних проваджень проводитись не може, в свою чергу ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не є потерпілим.
З огляду на викладене, безпідставними є доводи апелянта про те, що слідчий суддя не з'ясував та не встановив причин із-за яких до органу поліції звернувся наразі саме він - ОСОБА_7 , а не потерпілий ОСОБА_10 , оскільки апелянтом не надано апеляційному суду будь-яких даних на підтвердження зазначених доводів, тоді підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є подання потерпілим до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяви про вчинення кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 478 КПК).
В свою чергу із оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя, розглядаючи дану скаргу ОСОБА_7 в повній мірі дослідив обставини кримінального провадження, необхідні для правильного її вирішення, постановивши ухвалу, яка відповідає вимогам ст.370 КПК України, тоді як апелянтом не зазначено жодних доводів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, ухвала слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2020 року є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення, оскільки наведені в ній доводи, не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування вказаного судового рішення.
Керуючись ст.ст.309, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 від 29.11.2019 про закриття кримінального провадження №12019250150001056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді