03 грудня 2020 року
м. Черкаси
справа № 699/455/20 провадження № 22-ц/821/1798/20 категорія 310020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.
секретар Винник І.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Драченко Владислав Вікторович
відповідач: ОСОБА_2 .
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, у складі: головуючого судді Свитки С.Л., дата складання повного тексту 11 вересня 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів просив з 23.12.2019 року зменшити розмір аліментів, які стягуються згідно судового наказу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22.01.2020 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач мотивував свої вимоги тим, що згідно судового наказу від 22.01.2020 року, стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частці в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно. Але він не в змозі сплачувати аліменти у вказаному розмірі. Просив суд зменшити розмір аліментів, посилаючись на те, що він має ще одну малолітню дитину і не може працевлаштуватися через погіршення стану здоров'я.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Зменшив розмір аліментів, що стягуються згідно судового наказу Корсунь-Шевченківського районного суду від 22.01.2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та стягнути аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення повноліття дитиною.
Стягнення аліментів за судовим наказом Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у справі № 699/1272/19 в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинено з дня набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має ще одну малолітню, яка перебуває на його утриманні, має незадовільний стан здоров'я, що є обставинами, які суд враховує при визначенні розміру аліментів, що не було предметом дослідження під час видачі судового наказу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22.01.2020 року, а тому суду прийшов до висновку про необхідність зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на щомісячне утримання їхнього сина з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, суду не надано доказів, що дружина відповідача отримує грошову допомогу на дитину від держави. Посилання відповідача, що відносно позивача відкрите кримінальне провадження не є предметом розгляду даної справи, також не надано відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно позивача.
Позивач просив стягнення аліментів у новому розмірі розпочати з 23.12.2019 року, тобто, з часу присудження аліментів згідно судового наказу, проте суд не вбачає підстав для стягнення аліментів з 23.12.2019 року, оскільки у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У вересні 2020 року ОСОБА_2 подала до Черкаського апеляційного суду скаргу, в якій просить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 всі судові витрати, які будуть підтверджені належними доказами під час розгляду апеляційної скарги, в т.ч. і сплачений судовий збір при подачі скарги в сумі 1261,20 грн.
Просить розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_2 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене з істотним порушенням процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права; з порушенням прав на захист інтересів неповнолітнього сина, бо позивач не надав суду належних, достатніх і допустимих доказів, які б давали підстави для зменшення вказаного розміру аліментів і судом не були встановлені істотні, беззаперечні обставини, які унеможливлюють сплату позивачем аліментів у розмірах, раніше визначених рішенням суду та які б давали підстави для задоволення позову.
Так позивач вказує, що не має можливості сплачувати присуджену суму аліментів, бо має хворобу, але ця хвороба у нього виникла не після ухвалення судового рішення, в січні 2020 року, а ще у 2007 році і у зв'язку з цим перебував на обліку у Корсунь-Шевченнківській ЦРЛ.
Крім того, позивач вказує, що має малолітню дитину, але у дитини є мати, яка повинна забезпечувати свою дитину та для цього одержує встановлену державою щомісячну обов'язкову матеріальну допомогу, встановлену Законом.
Зазначає, що позивач з часу розірвання шлюбу, тобто з 2011 року, і по даний час, не спілкується із сином, не цікавиться його життям, розвитком, станом здоров'я; а з грудня 2019 року має заборгованість вже більше 10000 грн., у зв'язку з чим відносно нього відкрите кримінальне провадження. Отже, позивач не бажає утримувати сина та виплачувати аліменти, умисно ухиляється від їх сплати
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , що надійшов від представника позивача - адвоката Драченко В.В., зазначено, що рішення суду є законне, обґрунтоване та має залишитися без змін.
Суд першої інстанції при прийняті рішення керувався ст. 192 Сімейного кодексу України, яка визначає перелік підстав для зменшення розміру аліментів, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В ході дослідження доказів, судом вірно встановлено: 1) погіршення стану здоров'я боржника; 2) зміна матеріального стану в сторону погіршення (чинниками якої є стан здоров'я та економічна криза в умовах пандемії); 3) народження та утримання доньки позивача в новій сім'ї. За вказаних обставин, існує достатня кількість підстав для зменшення розміру аліментів.
Також, судом прийнято увагу, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ч. 5 ст. 183 СК України, яка чітко визначає право одного з батьків звернутися до суду за стягнення аліментів у розмірі однієї третини - на двох дітей, тобто по 1/6 на кожного.
Просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 11 вересня 2020 року без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 22.02.2011 року, яке набрало законної сили 01.03.2011 року, розірваний (а.с. 4-6).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно судового наказу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22.01.2020 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно. Стягнення аліментів розпочато з часу подачі заявником заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 23.12.2019 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття (а.с. 7-9).
Судовий наказ Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22.01.2020 року перебуває на виконанні у Богуславському районному відділі державної виконавчої служби, розмір заборгованості станом на 01.05.2020 року становить 9317,25 грн.
1.Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаській апеляційний дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1,7 ст. 170 ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає. Боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення стану здоров'я.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народився син ОСОБА_3 , а також погіршився стан здоров'я.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону не звернув уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини ОСОБА_6 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Таким чином, суд у порушення зазначених вище вимог закону не врахував те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до рішення судового наказу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22.01.2020 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам.
Встановивши обов'язок позивача надавати матеріальну допомогу дитині, місцевий суд належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів саме у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), не провівши належну оцінку стану здоров'я та матеріального стану позивача, а також інтересів дитини - ОСОБА_5 .
Крім того, матеріали справи не містять будь-яких довідок із центру зайнятості про облік позивача відносно його непрацездатності. Також, позивач не довів, що його матеріальне становище з часу стягнення з нього на користь відповідача та їх дитини аліментів погіршився, як і не надав доказів погіршення стану свого здоров'я, що потребує додаткових витрат.
Отже, позивачем ОСОБА_1 не доведено зміни його майнового стану, погіршення стану здоров'я, оскільки усі обставини, на які він посилався, існували на час визначення розміру аліментів
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є працездатною особою, жодного доказу на підтвердження існування будь-яких обставин, що перешкоджають позивачу влаштуватись на роботу, останнім надано не було, ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 не довів підстави позову про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22.01.2020 року, то йому у позові слід відмовити.
Судом першої інстанції не надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції, як ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, до скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про скасування рішення суду першої та відмову у задоволенні позову, слід змінити розподіл судових витрат, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанцій у розмірі 1261,00 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1261,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 грудня 2020 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді В.О. Єльцов
Л.В. Нерушак