П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/39/17
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі за позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі за позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи перебування судді-доповідача на лікарняному, питання щодо наявності правових підстав для відкриття апеляційного провадження вирішується після виходу з лікарняного.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
До апеляційної скарги додаються, зокрема, її копії відповідно до кількості учасників справи.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Згідно положень ч.1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Положеннями статті 15 КАС України та статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом судочинство здійснюється державною мовою, це правило також стосується і дій учасників судового процесу.
Учасникам судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Це право може бути реалізоване ними шляхом подання заяв, надання пояснень, виступу в суді і заявлення клопотань рідною мовою або мовою, якою вони володіють. Однак, при цьому такий учасник судового процесу повинен користуватись послугами перекладача.
Водночас відповідний судовий процес може бути ініційований шляхом подання відповідної заяви (скарги), що повинна бути викладена державною мовою, тобто українською мовою. Тільки в подальшому, під час власне самого судового процесу, його учаснику гарантується право на використання рідної мови або мови, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року (справа № 826/7282/17), від 19 грудня 2019 року (справа №520/6952/19), від 10 травня 2018 року (справа №823/2164/17).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 ст. 10 Конституції України).
Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на те, що якщо скаржник не володіє українською мовою, соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання апеляційної скарги разом із доданими до неї документами на державній мові або мові, якою володіє апелянт, разом із перекладом матеріалів на державну мову із їх копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.
Однак, всупереч вказаній процесуальній нормі, апелянтом в поданій апеляційній скарзі не вказано номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.
Крім того, згідно положень п. 5 ч.2 ст. 296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Так, у прохальній частині апеляційної скарги апелянтом було зокрема заявлено вимоги, які судом першої інстанції не розглядались, водночас, суд апеляційної інстанції не може розглядати вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, апелянту необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги з урахуванням роз'яснень суду.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 169, 243, 248, 298, 325, 328 КАС України суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі за позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: подання апеляційної скарги разом із доданими до неї документами на державній мові або мові, якою володіє апелянт, разом із перекладом матеріалів на державну мову із їх копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням відомостей, передбачених п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль