П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7663/19
Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року по справі № 420/7663/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу № ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС від 14 листопада 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що посадові особи Головного управління Держпраці в Одеській області здійснили спробу інспекційного відвідання не за фактичною адресою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , а у житловій квартирі, кімнату якої позивач орендує для задоволення власних творчих та побутових інтересів.
Позивачем зазначалося, що юридичних осіб під назвою “СОЛАР ДИДЖИТАЛ” або “СОЛЯР ДИДЖИТАЛ” взагалі не зареєстровано, а тому, відповідно, компанія “SOLAR DIGITAL” у якій згідно Постанови про накладення штрафу здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за адресою - АДРЕСА_1 - не знаходиться.
ФОП ОСОБА_1 , зазначає, що договірних або інших відносин з компанією, що у зазначена у Постанові про накладення штрафу визначена як компанія “SOLAR DIGITAL” - не має.
На думку позивача, дані обставини не були враховані Головним управлінням Держпраці в Одеській області при прийнятті рішення про накладення штрафу, що у подальшому і призвело до прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що за наявною інформацією, доступ до якої не обмежений законодавством, було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , здійснює господарську діяльність у компанії “SOLAR DIGITAL”, яка знаходиться за адресою: Катерининська площа, 8, місто Одеса.
Інформація щодо адреси здійснення господарської діяльності була отримана з повідомлення про не задекларовану працю до Головного управління Держпраці в Одеській області та з Інтернет ресурсів.
Однак, у зв'язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці, посадовою особою контролюючого органу було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.
14 листопада 2019 року, розглянувши справу про накладення штрафу, та на підставі акту про неможливість інспекційного відвідування, уповноваженою посадовою особою було вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 417 300,00 гривень, на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із створенням ФОП ОСОБА_1 , перешкод інспектору праці при здійсненні державного контролю за додержанням законодавства про працю, предмет якого становило забезпечення застосування правових норм щодо використання праці, зокрема, з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 березня 2020 року визнав протиправною та скасував Постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС від 14 листопада 2019 року.
Стягнув з Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ39781624) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), понесені судові витрати у розмірі 4 173,00 (чотири тисячі сто сімдесят три) гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Держпраці в Одеській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
- Головним управлінням Держпраці в Одеській області було повністю дотримано правової процедури згідно спеціальних нормативних вимог Порядку № 509.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені відповідно до статей 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 20 лютого 2017 року, за №25560000000130101. Місце проживання: АДРЕСА_2 .
До видів діяльності ФОП ОСОБА_1 , згідно код КВЕД відносяться: 62.01 Комп'ютерне програмування (т.І, а.с.97-101).
01 лютого 2019 року, між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , укладено договір оренди приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а.с.124-125).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квартира загальною площею 260,3 кв.м, що складається з п'яти житлових кімнат належить ОСОБА_2 (т.ІІ, а.с.18-20).
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 , дана квартира посімейного, спільного заселення розташована на 2 поверсі 4 поверхового будинку та складається з 5 житлових кімнат. Кімната площею 32,6 кв.м була орендована ОСОБА_1 (т.ІІ, а.с.21-23).
13 вересня 2019 року, на ім'я начальника Головного управління Держпраці в Одеській області надійшло повідомлення про не задекларовану працю у компанії “SOLAR DIGITAL” (т.І, а.с.168-178).
На підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-3518 від 11 жовтня 2019 року (т.І, а.с.179) та відповідно до наказу № 1853 від 11 жовтня 2019 року (т.І, а.с.181), інспекторами праці ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , було здійснено спробу інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та на думку Головного управління Держпраці в Одеській області здійснює підприємницьку діяльність у компанії “SOLAR DIGITAL”, яка знаходиться за адресою: Катерининська площа 8, м. Одеса.
17 жовтня 2019 року, посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОД1114/1577/НП (т.І, а.с.194-199).
24 жовтня 2019 року, на адресу Головного управління Держпраці в Одеській області від ФОП ОСОБА_1 , надійшли зауваження на Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД№1114/1577/НП від 17 жовтня 2019 року (т.І, а.с.200-205).
Листом № 15/01-33-9654 від 29 жовтня 2019 року, Головного управління Держпраці в Одеській області повідомило ФОП ОСОБА_1 , що його заперечення на Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування додані до нього та є невід'ємною частиною цього акту (т.І, а.с.207-208).
14 листопада 2019 року, Головним управлінням Держпраці в Одеській області, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, пунктом 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року та на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю України, за вчинення дій передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні) при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків), винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД1114/1577/НП/СПТД-ФС, якою вирішено накласти на фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 417 300,00 гривень (стократний розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на момент виявлення порушення) (т.І, а.с.223-234).
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, вважаючи постанову про накладення штрафу - протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів, що ФОП ОСОБА_1 , здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_5 , Головним управлінням Держпраці в Одеській області суду не надано, отже вищевказані обставини виключають можливість настання відповідальності ФОП ОСОБА_1 , за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці».
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За правилами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За змістом статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі підпункту 2 пункту 6 Положення про головне управління Держпраці в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75, встановлено, що Головне управління Держпраці в Одеській області для виконання покладених на нього завдань має право: отримувати в установленому законодавством порядку від установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань.
За правилами підпункту 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 (далі - Положення №96) передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення № 96 від 11.02.2015 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Згідно статті 38 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
За змістом статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
На підставі частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України №1985-ІV від 8 вересня 2004 року, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України №1986-IV від 8 вересня 2004 року, та Законом України “Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням, законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року (надалі - Порядок № 823, у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови).
Згідно з пункту 2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з вимогами пункту 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем'єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Пунктом 14 Порядку № 823 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 Порядку № 823), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 Порядку № 823, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, про неможливість проведення інспекційного надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі (у редакції статті 265 КЗпП України чинній на момент винесення оскаржуваної постанови):
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України “Про військовий обов'язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Міністерство соціальної політики України наказом № 1338 від 18 серпня 2017 року «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 року за № 1500/31368, затвердило форми акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю та припису про усунення виявлених правопорушень.
За правилами частини 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
Доводи позивача у справі стосуються порушення Головним управлінням порядку проведення інспекційного відвідування.
Колегія суддів зазначає, що предметом дослідження у цій справі має бути факт того чи правомірно не допустив до перевірки ФОП ОСОБА_1 ГУ Держпраці в Одеській області.
Вирішуючи дане питання суд першої інстанції виходив із наступного.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, підставою для проведення інспекційного відвідування слугувало звернення (повідомлення) про не задекларовану працю у компанії “SOLAR DIGITAL” (т.І, а.с.168-178).
Слід зазначити, що з повідомлення про не задекларовану працю, яке слугувало підставою для проведення інспекційного відвідування вбачається, що у 2017 року, ОСОБА_5 , познайомився з ОСОБА_1 , та ОСОБА_6 .
Крім того, 31.08.2017, саме між ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 , укладено договір щодо дизайну та розробки сайту (а.с.173-177, т.1) та саме ОСОБА_6 , отримав від ОСОБА_5 , кошти за виготовлення сайту відповідно до договору (а.с.178, т.1).
Тобто, порушення ФОП ОСОБА_1 , трудового законодавства, а саме використання праці найманих осіб без укладення трудового договору, про що зазначалося у повідомленні, базується лише на припущеннях та не підтверджено жодними доказами.
Слід зазначити, що компанія “SOLAR DIGITAL” відсутня у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.118-123, т.1).
Крім того, у пункті 14 Порядку № 823 визначено, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та, відповідно настання відповідальності за створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці, наступає у разі відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцем реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є адреса: АДРЕСА_2 .
Інспекційне ж відвідування, згідно направлення № 15/01-29-3518 від 11 жовтня 2019 року (а.с.179, т.1) та відповідно до наказу № 1853 від 11 жовтня 2019 року, проводилося за адресою: Катерининська площа 8, м. Одеса, що не є місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 .
Колегія суддів також дослідила наявний у матеріалах справи електронний доказ - компакт диск з відео записом зробленим посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області під час спроби інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та погоджується із висновком суду першої інстанції, що з наданого відео-запису не вбачається, що під час спроби інспекційного відвідування позивач займався своєю підприємницькою діяльністю чи використовував працю найманих осіб. Інтер'єр кімнати у якій були присутні посадові особи контролюючого органу та ОСОБА_1 , а саме, наявність у кімнаті музичних інструментів, дивану, також не свідчить про використання даної кімнати для підприємницької діяльності.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , як фізична особа, а не фізична-особа-підприємець, винаймає кімнату у квартирі посімейного, спільного заселення, що розташована на 2 поверсі 4 поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.124-125, т.1).
Жодних доказів, що ФОП ОСОБА_1 , здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_5 , Головним управлінням Держпраці в Одеській області суду не надано.
На думку суду першої інстанції , вищевказані обставини виключають можливість настання відповідальності ФОП ОСОБА_1 , за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, з чим погоджується апеляційний суд.
Поміж іншим, суд критично ставиться до посилань відповідача на інформацію розміщену у мережі Інтернет, оскільки участь ОСОБА_1 , у заходах щодо комп'ютерного програмування не є підтвердженням порушення позивачем законодавства про працю, а розміщені фото з певними групами людей не можуть підтверджувати офіційне існування компанії “SOLAR DIGITAL”.
Окремо апеляційний суд наголошує на такому.
Як вбачається із направлення на перевірку, у ньому зазначено дві адреси, а саме: адреса за якою зареєстрований ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 . та начебто адреса здійснення підприємницької діяльності - АДРЕСА_5 .
Перевіряючими посадовими особами ГУ Держпраці в Одеській області було здійснено спробу інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 .
Як вбачається із відеозапису , позивач відмовив у здійсненні проведення перевірки, посилаючись на те, що вони знаходяться у квартирі , яку він винаймає, тобто на території приватної власності позивача у розумінні приписів статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, а відтак , права позивача захищаються статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, основною метою якої є захист від свавільного втручання у приватне та сімейне життя, житло та кореспонденцію
Натомість, ОСОБА_1 запропонував провести перевірку за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 , яка також була у направленні: АДРЕСА_2 .
Із Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування вбачається, що спробу здійснення інспекційного відвідування було здійснено 16.10.2019 о 15.10хв (а.с.194).
17.10.2019 було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Спроби здійснити інспекційне відвідування за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що посадові особи ГУ Держпраці в Одеській області не вжили всіх можливих заходів для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , а обмежились лише відвідуванням начебто фактичного здійснення підприємницької діяльності відповідача.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірність свого рішення.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, що дотримання правової процедури проведення перевірки дає підстави для інспектування квартири, яку винаймає позивач, суперечать приписам статті 30 Конституції України та статті 8 Європейської конвенції з прав людини.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 31 травня 2011 року, справа N 1-18/2011 (N 4-рп/2011) кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України)
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ZWIERZYСSKI v. POLAND", Арр. 34049/96, 19 June 2001 позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 420/4723/19 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.