іменем України
01 грудня 2020 року справа 160/5067/20
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень
ОСОБА_1 07.05.2020 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення:
- №0010503305 від 30.03.2020 про зобов'язання з податку на доходи основний платіж 37571гр45коп, штрафні санкції 9392гр86коп, всього 46964гр31коп;
- №0010513305 від 30.03.2020 про накладання штрафу 170гр за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;
- №0010523305 від 30.03.2020 про зобов'язання з військового збору основний платіж 3130гр95коп, штрафні санкції 782гр74коп, всього 3913гр69коп (ас1).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 позов задоволений. Суд визнав безпідставними висновки податкової служби, що анулювання в 2016 році кредиторської заборгованості в розмірі 209' 419гр28коп є додатковим благом. Окружний суд керувався пунктом 8 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового Кодексу України, відповідно до якого, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором в розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014, а також сума процентів, комісії або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014. Дія абзацу 1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювались починаючи з 01.01.2015 (ас159).
В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що відповідно до підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового Кодексу України, в редакції, яка діяла в 2016 році, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, в разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (в розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. В разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до пункту 168.2.1 статті 168 Податкового Кодексу України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового Кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи збройних сил України, встановлюється військовий збір. 1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. 1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. 1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. 1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (ас168).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Згідно акту №9321/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 25.02.2020 документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , проведеної ГУ ДПС в Дніпропетровській області, в період з квітня по червень 2016 року позивач отримав дохід у вигляді анульованої кредиторської заборгованості в розмірі 209' 419гр28коп. ОСОБА_1 декларацію про доходи за 2016 рік не подав та податок і війковий збір з отриманого доходу не сплатив (ас32).
ГУ ДПС в Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0010503305 від 30.03.2020 про зобов'язання з податку на доходи основний платіж 37571гр45коп, штрафні санкції 9392гр86коп, всього 46964гр31коп (ас14);
- №0010513305 від 30.03.2020 про накладання штрафу 170гр за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (ас16);
- №0010523305 від 30.03.2020 про зобов'язання з військового збору основний платіж 3130гр95коп, штрафні санкції 782гр74коп, всього 3913гр69коп (ас15).
Згідно кредитного договору ML-301/743/2007 від 16.11.2007, ОСОБА_1 отримав у ЗАТ «ОТП-Банк» кредит в сумі 27000$ під 3,49 відсотків річних (ас60). Згідно додаткового договору №2 від 02.03.2016, розмір кредиту визначений в національній валюті 541' 211гр55коп під 11,4 відсотків річних (ас64). Згідно додаткового договору №3 від 02.03.2016, банк здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 209'419гр28коп (ас67).
Задовольняючи позов, окружний суд правильно керувався пунктом 8 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового Кодексу України, адже ця норма передбачає умови, за яких не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором за таких складових:
- зобов'язання за кредитним договором мають виникнути до 01.01.2014, повинні бути в іноземній валюті та мають бути не погашеними;
- валюта зобов'язання має бути змінена з іноземної на гривню;
- анульована кредитором сума боргу не повинна перевищувати різницю між основною сумою боргу за кредитом в іноземній валюті, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014;
- анулювання кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті має бути здійснено після 01.01.2015.
Проти настання всіх вищеперелічених умов відповідач в апеляційній скарзі не заперечує. Також не висловлює ніяких доводів щодо правильності застосування судом першої інстанції положень пункту 8 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового Кодексу України.
Окружним судом обгрунтовано взята до уваги правова позиція Верховного Суду в аналогічному спорі, висловлена в постанові від 14.11.2019 у справі №520/10880/18, зокрема, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. Застосування підпункту «д» пункту 164.2.17 статті 164 Податкового Кодексу України можливо лише у випадку перевищення суми анульованого боргу над сумою курсової різниці.
Як вже зазначалось вище, доказів такого перевищення суб'єктом владних повноважень не представлено.
Відтак анульована кредиторська заборгованість позивача в розмірі 209' 419гр28коп не є доходом, який підлягав декларуванню та на який слід нараховувати податок і військовий збір.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 01.12.2020 та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко