02 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8667/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 р. (суддя Ніколайчук С.В) в справі № 160/8667/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію в розмірі мінімального прожиткового мінімуму за період з 01.09.2015 р. по 30.10.2016 р. з урахуванням статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; зобов'язання відшкодувати моральні збитки в розмірі 100 000 грн.; зобов'язання притягнути до відповідальності за невиконання посадової інструкції та невиконання вимог Конституції України колишнього начальника Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Неклесу Л.А.; зобов'язання відшкодувати кошти на придбання канцелярських товарів та виготовлення копій документів для подання позовної заяви в сумі 32 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 р. позовна заява залишена без руху, позивачі встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн., належним чином завірених копій додатків до позову для суду та для сторін, позовної заяви із дотриманням вимог статті 160 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 р. позовна заява повернута позивачеві у зв'язку з невиконанням ухвали від 03.08.2020 р.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримав 24 вересня 2020 р. разом із ухвалою про повернення позовної заяви. Зазначає, що в позовній заяві просив звільнити його від сплати судового збору, враховуючи його майновий стан, що не враховано судом першої інстанції.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з невиконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 03.08.2020 р. у встановлений судом строк. При цьому суд першої інстанції вважав, що позивач належним чином обізнаний про необхідність усунення недоліків позовної заяви, із посиланням на частину 11 статті 126, частину 1 статті 131 КАС України.
Суд визнає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвала про залишення позову без руху від 03.08.2020 р. направлена судом першої інстанції позивачу рекомендованим листом з повідомленням.
18.08.2020 р. рекомендоване відправлення, яке містить копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, повернуто Дніпропетровському окружному адміністративному суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Чинним процесуальним законодавством не врегульоване питання щодо процесуальних наслідків неотримання учасником справа (позивачем) поштового відправлення, яке містить ухвалу про залишення позовної заяви без руху, та повернення такого поштового відправлення внаслідок закінчення терміну зберігання.
Суд визнає неправильним застосування судом першої інстанції в такому разі приписів частини 11 статті 126 та частини 1 статті 131 КАС України.
По-перше, стаття 126 КАС України регулює питання вручення судової повістки, а не питання вручення ухвал з процесуальних питань.
Так, за змістом частини одинадцятої статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, ця процесуальна норма не надає суду права вважати належним чином врученою ухвалу у разі повернення поштового відправлення із ухвалою про залишення позовної заяви без руху, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин.
По-друге, стаття 131 КАС України встановлює обов'язок учасника справи повідомити суду про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В цьому випадку на повернутому поштовому відправленні відсутні будь-які відомості про відмову позивача від отримання поштового відправлення, про відсутність позивача за адресою місця проживання, повідомленого суду.
Таким чином, відсутні підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачу.
Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суд зазначає, що позивач, не отримавши ухвалу, не мав змоги усунути недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом (10 днів з дня отримання ухвали).
Вказані обставини не враховано судом першої інстанції при поверненні позовної заяви внаслідок не усунення її недоліків, що призвело до неправильного вирішення питання.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 р. в справі № 160/8667/20 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 р. в справі № 160/8667/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Направити справу № 160/8667/20 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 02.12.2020 р. та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 02.12.2020 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко