03 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4282/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/4282/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у справі №160/4282/20 скасовано та прийнято нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
27 жовтня 2020 року Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по справі №160/4282/20.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, зі змісту заяви про ухвалення додаткового судового рішення вбачається, що Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. просить стягнути з позивача на її користь судові витрати в сумі 1261,20 грн., понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.
Згідно ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, повязані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.139 КАС України).
Системний аналіз положень КАС України, які регулюють питання розподілу судових витрат, дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. При цьому суб'єкту владних повноважень можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на її користь сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1261,20 грн. слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 252 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/4282/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 03.12.2020р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк