про залишення позовної заяви без розгляду
02 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/17693/20
категорія 109000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказу,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" 09.10.2020 звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №202 від 27 червня 2019 року "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс".
До позовної заяви додано заяву про поновлення строку на подання адміністративного позову. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що про оскаржуваний наказ Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" дізналось та отримало можливість з ним ознайомитись лише 7 травня 2020 року при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи №240/12540/19. Вказує, що в матеріалах адміністративної справи №240/12540/19 наявна копія конверта поштового відправлення оскаржуваного наказу та повернення поштового відправлення без вручення адресату. До заяви про поновлення строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду позивачем додано копії ухвал у справі №240/12540/19 та у справі №240/11443/20, копію листа Держгеонадра від 03.07.2019 №11970/03/14-19, копію конверта та довідки поштового відділення про причини невручення поштового відправлення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року відкрито загальне позовне провадження., зобов'язано Державну службу геології та надр України надати до суду належні докази направлення та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" наказу №202 від 27 червня 2019 року.
Ухвалою суду від 16.11.2020 повторно витребувано у Державної служби геології та надр України належні докази направлення та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" наказу №202 від 27 червня 2019 року.
До суду 20.11.2020 надійшла заява Державної служби геології та надр України про залишення позову без розгляду. Вказує, що законодавчо не встановлено обов'язку інформувати надрокористувачів про стан дії дозволів особисто. Зазначає, що обов'язок дізнаватись про стан дозволів з офіційних джерел покладено саме на надрокористувачів. Окрім того, відповідач у заяві вказує, що оскаржуваний наказ було оприлюднено шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Державної служба геології та надр України (http://www.geo.gov.ua/orders-of-the-state-geonadr/#2019). Також, відповідачем додатково в індивідуальному порядку про прийняті відповідачем рішення, інформовано позивача. Вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 02.12.2020 не прибув. Про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений вчасно та належним чином. Причини неявки до суду не повідомив.
У судове засідання, призначене на 02.12.2020 прибув представник позивача. Подав заяву (вх. №50926/20 від 02.12.2020) у якій просить провести підготовче засідання без його участі та не заперечує щодо вирішення питання закриття підготовчого засідання в письмовому провадженні та призначенні судового розгляду.
Відділом документального забезпечення суду 02.12.2020 за вх. №50929/20 зареєстровано заяву представника позивача у якій просить розглядати в порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позову без розгляду. Просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви Державної служба геології та надр України про залишення позову без розгляду з тих підстав, що посилання відповідача на ту обставину, що строк позовної давності необхідно рахувати з часу розміщення інформації на сайті вказаної установи , адже жодним нормативним актом не визначено обов'язку Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" на моніторинг сайту вказаної установи, і строк позовної давності необхідно рахувати з часу, коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права. Підтримує заяву про поновлення строків на звернення до суду з позовом.
Згідно протоколу судового засідання від 02.12.2020, суд перейшов у письмове провадження для вирішення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, розглянувши у порядку письмового провадження питання дотримання позивачем строків звернення до суду з позовною заявою, зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Частинами 1 та 2. ст .122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем у даному позовному провадженні оскаржується наказ Державної служби геології та надр України №202 від 27 червня 2019 року "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів".
До суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" звернулось 09 жовтня 2020 року, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку.
Обґрунтовуючи поважність пропущеного строку звернення до суду, позивач у заяві (№40714/20 від 09.10.2020) вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" оскаржуваний наказ яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №4602 від 12.11.2014, не отримувало, а про існування оскаржуваного наказу дізналось 7 травня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №240/12540/19.
Відповідач вказує, що законодавчо не встановлено обов'язку інформувати надрокористувачів про стан дії дозволів особисто, а оскаржуваний наказ було оприлюднено шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Державної служба геології та надр України.
Отже, для вирішення питання щодо поважності пропуску позивачем строків звернення до суду з позовною заявою, суд вважає за необхідне встановить порядок доведення до відома надрокористувачів прийнятих відповідачем рішень щодо користування надрами.
Держгеонадра України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення №1174). Підпунктами 9 та 10 пунктом 4 Положення №1174 визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №615).
Згідно з пунктом 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Пунктом 24. Порядку №615 визначено, що про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п'яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.
Судом було перевірено інформацію на сайті http://www.geo.gov.ua/orders-of-the-state-geonadr/#2019 та встановлено наявність на ньому наказу №202 від 27 червня 2019 року з додатком, у якому вказано про зупинення дії дозволу №4602 від 12.11.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс".
Отже, відповідачем дотримано вимоги п. 24. Порядку №615.
Суд відмічає, що Порядком №615 не встановлено іншого, ніж визначеного в п. 24 порядку повідомлення надрокористувачів про прийняті Державною службою геології та надр України накази щодо зупинення дій спеціального дозволу на користування надрами.
Суд відмічає, що направлення відповідачем оскаржуваного наказу на юридичну адресу позивача, які повернулися з відміткою пошти "За закінченням строку зберігання" свідчить про вчинення відповідачем активних дій щодо додаткового (поза межами, визначеними Порядком №615) повідомлення позивача про прийняття наказу №202 від 27.06.2019.
В свою чергу, слід зазначити, що юридична адреса юридичної особи, яка внесена в ЄДР, вважається достовірною, та відповідно такою, за якою знаходяться керівні органи такої особи, які безпосередньо мають обов'язком отримувати поштову кореспонденцію, як суб'єкт комунікативного простору, в тому числі щодо комунікації з контрагентами та суб'єктами контролю.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід відмітити, що незнання через байдужість про порушення своїх прав або необізнаність не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що про порушення своїх прав позивач мав реальну можливість дізнатись ще у червні 2019 року з офіційного сайту відповідача та звернутись до суду в межах строку, визначених КАС України.
За наведених вище обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду та викладені обставини позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду на оскарження, не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку звернення до суду, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.
Частиною 4. ст.123 КАС України встановлено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду є неповажними, а тому відсутні підстави для його поновлення
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" про поновлення строку звернення до адміністратвиного суду з позовною заявою.
Задовольнити клопотання Державної служби геології та надр України.
Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ Гранресурс" до Державної служба геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Лавренчук