26 червня 2020 року Справа № 160/5491/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, в якій просять:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за листом від 04.05.2020 за №0400-0319-8/22716 «Про відмову у перерахунку пенсії» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно ч.1 ст.57, ч.2 ст.56, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за довідкою, виданою Сантехмонтаж 575 ДП КП «Дніпросантехмонтаж» №1, з обмеженнями суму пенсії у 168 грн. - неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно ч.1 ст.57, ч.2 ст. 56, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за довідкою, виданою Сантехмонтаж 575 ДП КП «Дніпросантехмонтаж» № 1, без обмеження сумою належної пенсії у 168 грн. починаючи з 01.05.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії, як особи яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у відповідності до положень ч. 2 ст.57, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними та порушують право на отримання пенсії у більшому розмірі. Вважає, що безпідставне обмеження першої складової розрахунку пенсії позивача у розмірі 168 грн. суперечить Конституції України та висновкам, що викладені у рішеннях Конституційного суду України, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може змінювати умови і порядок виплати пенсій за спеціальним законом і застосовується лише в частині, що не суперечить цьому спеціальному закону. Також зазначає, що обрав забезпечення пенсійними виплатами за спеціальним законом, при цьому, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», щороку має проводитись перерахунок раніше призначених пенсій, а тому має підвищуватися розмір пенсій обчислений за раніше діючим законодавством.
Ухвалою суду від 26 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
10 червня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на недоцільність проведення перерахунку пенсії позивача на підставі ч.1 ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи». Так, відповідач зазначає, що за умови перерахунку за першою та другою складовою, розмір яких визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №544 від 15 квітня 2003 року, загальний розмір пенсії позивача з урахуванням усіх надбавок та підвищень складе 5896,80 грн., тоді як пенсія позивача розрахована згідно з ч.9 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та становить становить 8082,47 грн. Звертає увагу суду, що відповідно до ч.4 Прикінцевих положень розділу 15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що у разі якщо в результаті перерахунку пенсії її розмір зменшиться, то пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
10 червня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовуючи доводи наведені у відзиві, ще раз наголошує на тому, що відповідачем не правомірно відмовлено в перерахунку пенсії за спеціальним законом та з урахуванням індексації, а тому його позбавлено законного права на збільшення розміру пенсії.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України)
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 11.03.1998 року та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків (захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС) згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.
29 квітня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії згідно з ч.2 ст.56, ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч.2 ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом за вих. № 0400-0319-8/22716 від 04.05.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії згідно наданої заяви. Відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні з 11.03.1998 року та отримує пенсію по інвалідності, призначену на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При проведенні перерахунку пенсії за заявою від 29.04.2020 року у відповідності до положень ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням того, що ст.19 вказаного Закону встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених Списком № 1, - чотирьох мінімальних пенсій за віком, це призведе до зменшення її розміру. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розміру трудових пенсій» було встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком з 01.07.2003 року становив 50 грн. Таким чином, з урахуванням цільової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 312 «Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», максимальний розмір пенсії по першій складовій не може перевищувати 168,00 грн. (50х3х1,2), а для осіб, зайнятих на роботах, передбачених Списком № 1 - 224,00 грн. (50х4х1,2). Тобто, при розрахунку по першій складовій розмір пенсії буде становити 224,00 грн., а по другій складовій - 0 грн., так як стаж після 2004 року відсутній. Загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових з урахуванням всіх надбавок і підвищень становитиме - 5896,80 грн. Пенсія на даний момент розрахована згідно з ч.9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджений порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Загальний розмір пенсії становить 8082,47 грн. За таких обставин, пенсія, розрахована відповідно до ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», веде до зменшення розміру, у зв'язку із чим, у перерахунку пенсії відмовлено.
Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.2 ст.55, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VІ від 08.07.2011 передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям громадян провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону. Обчислення середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсії провадиться відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, згідно із пунктом 3 частини 2 розділу І якого частину 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач наполягає на необхідності застосування для перерахунку пенсії відповідачем положень ч. 2 ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте без використання обмеження максимальним розміром.
Частиною 2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Отже, ч.2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає перерахунок пенсії за двоскладовою системою нарахування пенсії. У цьому випадку визначається розмір пенсії, яка складається із двох частин: перша частина пенсії, яка припадає на період стажу до набрання чинності Законом та частини пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набрання чинності Законом. Перша із цих двох частин (стаж до 1 січня 2004 року) визначатиметься за нормами і правилами, які передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набрання чинності Законом.
Відповідно до п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» (із змінами, внесеними на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 312 від 11.03.2004 року «Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян») при призначенні пенсій відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються мінімальний та максимальний розміри пенсій (з урахуванням цільової грошової допомоги), що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», збільшені на 12%.
Збільшення мінімальних розмірів пенсій передбачених для обчислення трудових пенсій за віком до 50 грн. включно; максимальних розмірів трудових пенсій за віком: до 200 грн. включно для категорії працівників, визначених згідно з п. «а» статті 13 та статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; працівники, зайняті на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, працівники, зайняті на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії - до 150 грн. включно - для інших працівників.
Вказані норми неконституційними не визнавались, тому повинні виконуватись із застосуванням обмеженням максимального розміру пенсії за віком в розмірі 150 грн. із підвищенням на 12% (150х12% = 168 грн).
А відтак, при обчисленні розміру пенсії по першій складовій відповідачем правомірно враховано трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, обчислений на умовах, передбачених ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з визначенням максимального розміру пенсії, який не може бути більшим ніж 168 грн.
Доводи позивача щодо необхідності застосування відповідачем під час перерахунку пенсії ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без використання максимального розміру пенсії, прямо суперечить положенням цієї норми, отже не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України,суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи відповідачем було надано достатні докази на підтвердження правомірності своїх дій, у зв'язку із чим, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева