17 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/4565/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 р. в адміністративній справі №280/4565/20 (суддя Новікова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження № 61835817 від 15.04.2020.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що він зареєстрований та проживає у місті Запоріжжя та не має майна на території міста Києва, що виключає можливість відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва та свідчить про порушеннями вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 р. позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник вказує, що відповідно до виконавчого напису №6660 від 04.04.2020 боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Місце реєстрації, зазначене у паспорті позивача та на яке посилається суд першої інстанції, не є підтвердженням проживання позивача за цією адресою, а тому не має визначального значення для цілей визначення місця виконання рішення. Законом України “Про виконавче провадження” не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, виконавчий напис №6660 від 04.04.2020 є чинним, тому у приватного виконавця не було правових підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду справи, доказом чого є рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень скаржнику -03.11.2020, позивачу - 02.11.2020, третій особі - 05.11.2020, суду уповноважених представників не направили, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис № 6660, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 17480,00 грн. за Кредитним договором № 2232524 від 30.04.2019. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. 15.04.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61835817 за виконавчим написом приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В., боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), стягувач - ТОВ “Алекскредит” (49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд.12А).
Позивач, не погодившись з правомірністю відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірної постанови, оскільки у відповідача не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №6660 від 04.04.2020.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Частиною 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Отже, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що питання з'ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те, чи дотримано порядок пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Як встановлено судом першої інстанції, виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич В.Є. є місто Київ. У виконавчому написі нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. №6660 від 04.04.2020, який було подано третьою особою для виконання, вказано місце реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 ., та місце його проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , копії акта ОСББ «Побутовець» від 07.07.2020, зареєстрованим та фактичним місцем проживання ОСОБА_1 з 23 грудня 2003 р. є: АДРЕСА_3 (а.с.10, 12).
Матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 мав або має зареєстроване місце проживання/перебування на території міста Києва.
Відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність достатніх на те правових підстав для прийняття спірної постанови про відкриття виконавчого провадження не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або знаходження її майна є законним та обґрунтованим.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 р. в адміністративній справі №280/4565/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 листопада 2020 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук