03 грудня 2020 р.Справа № 480/2167/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 480/2167/20
за позовом ФОП ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області
про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу № 33 від 24.03.2020,
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року задоволено адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу № 33 від 24.03.2020.
28.10.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області подано до Сумського окружного адміністративного суду апеляційну скаргу в якому заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи судом встановлено, що 09.09.2020 судом у відкритому судовому засіданні винесено оскаржуване рішення, повний текст якого складено 16.09.2020.
Апеляційна скарга подана до суду 28.10.2020, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник посилається на вимоги ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на те, що рішення суду першої інстанції отримана ним 07.10.2020, тому, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Необхідно зауважити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Доводи клопотання стосуються лише того, що рішення суду першої інстанції отримано управлінням 07.10.2020.
Однак , такі доводи є помилковим , оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, яким направлено на адресу відповідача рішення від 09.09.2020 , отримано апелянтом 17.09.2020 (а.с. 160).
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Жодних доводів поважності пропуску строку клопотання про поновлення строку не містить.
Таким чином, матеріали справи не містять об'єктивних даних щодо неможливості відповідачем в строк, з моменту отримання оскаржуваного рішення подати апеляційну скаргу, у строк, встановлений законом.
Також, суд враховує практику Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа №753/7279/18, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою».
Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи наведене, відсутність обґрунтувань та доказів підтверджуючих не можливість подати апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання данної апеляційної скарги.
Враховуючи, що процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення відповідачем пропущено, підстави, вказані у клопотанні, є неповажними, останньому необхідно надати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин такого пропуску та надати докази в їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. ст. 118, 121, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис)Бартош Н.С. Григоров А.М.