03 грудня 2020 р. Справа № 520/5812/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Служби зовнішньої розвідки України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року по справі № 520/5812/2020
за позовом ОСОБА_1
до Служби зовнішньої розвідки України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Службою зовнішньої розвідки України подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністртаивного суду від 28.10.2020 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через пропуск строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем надано заяву, в якій він просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. В обгрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник вказує, що впроваджені у зв'язку з карантином обмеження призвели до затримки оформлення платіжного доручення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що за приписами п.3 розділу VI КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" до 31 серпня 2020 року.
Суд не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності з 17 липня 2020 року, п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в наступній редакції:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Таким чином, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в новій редакції передбачено, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження у разі якщо причини пропуску такого строку є поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Крім того, апелянт зазначив, що зважаючи на особливості казначейського обслуговування, а саме неможливістю фактичної сплати суми судового збору, в зв'язку з чим виникла необхідність поновлення строку на поданння апеляційної скарги.
Разом з тим, апелянтом не наведено обставин щодо обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином, які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, та не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Колегія суддів наголошує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду та зловживати обставинами, які наступили, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Разом з тим, доводи апелянта що вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
При цьому, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що підстави, заявлені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне провадження визнані судом неповажними, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Служби зовнішньої розвідки України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року по справі № 520/5812/2020 за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва