02 грудня 2020 р. Справа № 480/2321/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року по справі № 480/2321/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 176373 від 20.06.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
06.10.2020 року до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині обсягу виконаного нарахування пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 480/2321/19; постановити окрему ухвалу та направити її Пенсійному фонду України для вжиття заходів, направлених на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 480/2321/19 з урахуванням сум коштів та висновків, викладених в мотивувальній частині цієї окремої ухвали суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року в задоволенні заяви відмовлено.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Положеннями частини другої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з частиною першою статті 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (частина друга статті 383 КАС України).
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (частина третя статті 383 КАС України).
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 КАС України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (частина п'ята статті 383 КАС України).
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Така заява повертається заявнику, якщо вона не відповідає вимогам, вказаним в статті 383 КАС України, і таке повернення підлягає оскарженню, про що зазначено в частини п'ятій цієї статті.
Виходячи зі змісту частини шостої статті 383 КАС України, оскарженню підлягає також і ухвала суду у разі задоволення цієї заяви, яка в такому випадку ухвалюється в порядку статті 249 КАС України.
Проте, колегія суддів зазначає, що вказаною статтею не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції, якою встановлена відсутність протиправності дій відповідача.
Не передбачено оскарження такої ухвали і нормами статті 294 КАС України.
Водночас оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що нормами КАС України не передбачено права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2019 в справі №821/11/18, від 30.04.2020 в справі №814/1171/17, від 10.07.2020 року у справі №816/1861/17.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала, яку оскаржує позивач, не підлягає апеляційному оскарженню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року по справі № 480/2321/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.С. Бартош
Судді З.Г. Подобайло А.М. Григоров