02 грудня 2020 р. Справа № 440/1011/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 31.08.20 року по справі № 440/1011/20
за позовом ОСОБА_1
до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)
про визнання протиправною та скасування постанови,
26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови від 06.12.2020 про відкриття виконавчого провадження №60807257.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачеві.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 скасовано, справу № 440/1011/20 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, те що позивач є зацікавленою стороною у справі і в її поведінці відсутні будь-які дії, спрямовані на умисне ухилення від виконання покладених судом обов'язків. В тому числі, і дії, пов'язані із ухиленням від отримання документів із суду. Тим більше, що і до періоду 06.07.2020р. - 10.08.2020р., коли позивач весь час проживала за місцем реєстрації, і після, вона завжди отримувала поштову кореспонденцію за адресою її місця проживання. Зокрема, і лист із копією ухвали також отримала за адресою місця проживання. Крім того, вказує, що її адміністративний позов викладено відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС, згідно із якими в позовній заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб, їх місце проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку... Тобто законодавцем передбачена можливість використати засоби телефонного зв'язку для повідомлення учасників судового розгляду про його хід чи прийнятті процесуальні рішення. Посилається до пункту 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, та те, що в порушення вищезазначених Правил, її, як адресата, не було проінформовано за наявним номером телефону про надходження на її адресу кореспонденції. Також зазначає, що суд, постановляючи Ухвалу, навмисне не звернув увагу на той факт, що надісланий на її адресу лист повернувся на адресу суду не із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", а із імпровізованою відміткою пошти «за закінченням строку». При цьому посилання суду першої інстанції на ст. ст. 7, 126 та 251 КАС та на Закон України від 18 червня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» як на правові норми, що надають йому повноваження повертати позовну заяву позивачеві за відсутності будь-яких доказів відмови адресата від отримання ухвали, не можуть визнаватись інакшими, як неспроможні, та такі, що порушують її конституційні права на судовий захист. Зокрема, зазначена судом цитата в абз. 12 описової частини ухвали другого речення ч. 11 ст. 126 КАС є навмисно вирваною із контексту, так як перше речення цієї норми визначає загальний порядок вручення повістки. Крім того, при посиланні на ч. 6 ст. 7 КАС, як на норму права для виправдання своїх безпідставних висновків, суд мав би враховувати, що чинним законодавством, зокрема п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України, чітко передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені. На підставі вищевикладеного ухвалити постанову, якою скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 440/1011/20 про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2019р. ВП № 60807257, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.
Окрім того, за правилами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за номером телефону, що підтверджується телефонограмами від 25.11.2020р. (а.с.82).
Відповідач, 24.11.2020р., повідомлявся на електронну адресу, які містяться а матеріалах справи.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У ч.ч. 1.-4 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, законодавством регламентовано вимоги до позовної заяви та право позивача усунути її недоліки в разі залишення позову без руху в межах строку, встановленого судом у відповідній ухвалі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Надано позивачеві строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду оригіналу позовної заяви з доданими до неї документами, документа про сплату судового збору, примірників позовної заяви з доданими до неї матеріалами для інших учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 було направлено позивачу за адресою, вказаною у позовній заяві.
Однак, на адресу суду повернувся поштові конверт з відміткою відділення Укрпошти «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 47).
Порядок вручення процесуальних ухвал суду визначено статтею 251 КАС України.
Так, пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
В той же час слід враховувати, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку, зокрема, з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції, виходив з того, що строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, якій надійшло поштове відправлення вжити заходів для його отримання та ознайомлення з такою ухвалою протягом даного строку.
Однак, позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Водночас, у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).
Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що позивачу було надано достатній строк для усунення недоліків позовної заяви та вжито всіх необхідних заходів з метою повідомлення останнього про залишення такої заяви без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/4285/18, від 17.07.2020р. у справі № 826/9160/18.
Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається із інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 р. була надіслана судом 06.07.2020 р., зареєстрована 06.07.2020 р., а оприлюднена вона була 07.07.2020 р.
Таким чином, з 07.07.2020р. позивач мала можливість ознайомитися із вказаним судовим рішенням та усунути недоліки позовної заяви.
Посилання апелянта на те, що вона в позовній заяві залишила свій номер телефону на який йому повинні були зателефонувати колегія суддів оцінює критично, оскільки такий спосіб вручення судового рішення не передбачений положеннями ч. 6 ст. 251 КАС України.
Щодо посилань позивача на положення п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 42 Податкового кодексу України регулює порядок листування платників податків та контролюючих органів та жодним чином не стосується порядку направлення та вручення судових рішень, який регулюється положеннями ст. 251 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, посилання позивача на положення п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України є помилковими та не впливають на вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги про обмеження права на суд не заслуговують на увагу, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були, то відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України така позовна заява підлягає поверненню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, сам лише факт неотримання апелянтом поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в позовній заяві.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування положень статті 169 КАС України, оскільки позивачем у межах встановленого судом строку не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: не надано доказів отримання оскаржуваної постанови та двох належних чином завірених додатків до позовної заяви.
Враховуючи вищенаведене доводи апеляційної скарги щодо неправомірності висновків суду першої інстанції є помилковими.
Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, ухваленою із додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що він не позбавлений можливості повторного звернення із позовною заявою до суду першої інстанції у разі усунення недоліків, які стали підставою для її повернення.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року по справі № 440/1011/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло