03 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4986/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як водію міського пасажирського транспорту на підставі п. «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, як водію міського пасажирського транспорту на підставі п. «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позов мотивовано тим, що позивач має необхідний пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до п. "з" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, який підтверджено, зокрема, записами трудової книжки.
Ухвалою судді від 03.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у ГУПФУ в Чернігівській області немає правових підстав для призначення позивачу пільгової пенсії, оскільки позивач за такою не звертався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком (а.с.46).
Листом датованим 29.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач не досяг пенсійного віку - 60 років. Також зазначило, що для призначення пенсії на пільгових умовах, позивачем не було подано необхідних документів, які б підтверджували пільговий стаж.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч.2 ст.19 Основного Закону України).
Так, позивач просить суд зобов'язати Головне управління прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як водію міського пасажирського транспорту на підставі п. “з” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
При вирішенні спірних правовідносин застосуванню підлягає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”).
Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці повинно бути зазначено:
періоди роботи, які зараховуються в спеціальний стаж;
професія або посада;
характер виконуваної роботи;
розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;
первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідачем не заперечується, що до заяви ОСОБА_1 додав архівну довідку за період роботи водієм на всіх марках автобусів категорії “ВСД” з 1992 по 2000 роки в Ніжинському АТП 17406, що видана 23.04.2020 за № П-57-5 Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та трудову книжку.
В той же час, підстав для призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідач не знайшов, оскільки позивач за призначенням пенсії на пільгових умовах до відповідача не звертався. Відмова у призначенні пенсії на пільгових умовах Головним управлінням не приймалась. Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, в якій просив призначити йому саме пенсію за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058), починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком мають чоловіки після досягнення ними 60 років.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже не досяг пенсійного віку.
Таким чином, з досліджених обставин справи не може бути встановлено протиправності в діях Головного управління щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за відсутності доказів звернення позивача за такою. А отже, враховуючи положення ст.19 Конституції України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених законодавством.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що спеціалістом Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України не вірно було заповнено графу «вид пенсії», оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано. Крім того, суд вважає, що за встановлення позивачем факту допущення помилки, останній мав змогу цю помилку виправити, звернувшись до відповідача із відповідною заявою.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу“Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складено 03.12.2020.
Суддя Л.О. Житняк