03 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/2059/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови у здійснені розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року за період з 08 травня 2010 року у сумі 67 352,28 грн по день фактичної виплати - 06 липня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року за період з 08 травня 2010 року у сумі 67 352,28 грн по день фактичної виплати - 06 липня 2020 року.
Позов обґрунтовано протиправним тривалим невиконанням пенсійним органом постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі №2-а-171/10/2409. Позивач звертав увагу на те, що починаючи з 08 травня 2010 року не в повному обсязі отримував пенсію, у зв'язку з чим, на його думку, він має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. Разом з цим, відповідач відмовив у здійсненні розрахунку та виплати такої компенсації, що позивач вважає протиправним з огляду на те, що основною умовою для виплати громадянину передбачену законом компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи позивача.
Відповідач щодо задоволення позову заперечував. У наданому суду відзиві на позовну заяву вказував, що у зв'язку з відсутністю фінансування з державного бюджету на погашення нарахованих сум за рішенням суду донараховані суми протягом тривалого часу не виплачувались. Звертав при цьому увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» від 03 вересня 2014 року №440 виплата коштів, нарахованих на виконання рішень судів, на даний час не належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, а погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Держаний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845. Стосовно розрахунку та виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати відповідач наголошував на виплаті коштів, належних позивачу, за рахунок державного бюджету органами Казначейства, а не органом Пенсійного фонду. Вважаючи, що рішення суду по справі №2а-171/10/2409 виконано в межах повноважень, визначених законодавством, відповідач не вбачає протиправності у своїх діях, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 10 листопада 2006 року позивачу призначено пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що підтверджується розпорядженням №115807 від 18 квітня 2007 року.
Постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2010 року (справа №2-а/171/10) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Путильському районі. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Путильському районі здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 49, 50, 54 частини четвертої Закону України «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 червня 2008 року 30 листопада 2010 року.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі №2-а-171/10/2409 постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області про перерахунок пенсії, - скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.06.2008 року по 07.05.2010 року залишено без розгляду. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області протиправними щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених ст.ст. 49, 50, 54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області провести ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії по 3-й групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 50% мінімальної пенсії за віком, та виплатити ОСОБА_1 державну і додаткову пенсію з урахуванням проведених виплат з 08.05.2010 року і по день припинення права на таку допомогу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року (провадження №К9991/95170/11) постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі №2-а-171/10/2409 органом Пенсійного фонду України проведено відповідний перерахунок пенсії, а нарахування здійснено за період з 08 травня 2010 року по 22 липня 2011 року на суму в розмірі 67352,28 грн.
31 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати із суми відшкодованої пенсії за період з 08 травня 2010 року по день фактичної виплати 06 липня 2020 року.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначав, що 06 липня 2020 року ним отримана заборгована сума пенсії згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по справі №2-а-171/10/2409, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року. Однак заборгована сума пенсії згідно судового рішення відшкодована без врахування статті 46 Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Листом від 18 вересня 2020 року №1769-1595/Т-02/8-2400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі №2-а-171/10/2409 проведено відповідний перерахунок пенсії. Нарахування здійснено за період з 08 травня 2010 року по 22 липня 2011 року на суму 67352,28 грн. Зазначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством. 03 вересня 2014 року Кабінет Міністрів України постановою №440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (надалі - Порядок №440). Цим Порядком визначено механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за органами Пенсійного фонду. Відповідно до Порядку №440 виплата коштів, нарахованих на виконання рішень судів, на даний час не належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, а погашення заборгованості здійснюється Державною казначейською службою України в межах бюджетних асигнувань, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845. Вказано, що за повідомленням управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відповідно до пункту 7 Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, прийнято до обліку погашення заборгованості по справі №2а-171/10/2409. Головним управлінням видано довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 21 лютого 2020 року №02658, яку направлено до управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Порядок подальших дій управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо передачі відповідних документів для погашення не виплачених сум по рішенню суду до Державної казначейської служби України чітко визначений у Порядку №440. Стосовно розрахунку та виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії зауважимо, що належні пенсіонеру кошти виплачені за рахунок Державного бюджету України органами Державної казначейської служби України, а не органом Пенсійного фонду України. Головним управлінням виконано рішення суду (проведено нарахування) в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного позову є дії відповідача щодо відмови у здійснені розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі №2-а-171/10/2409.
Згідно матеріалів справи позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати із суми відшкодованої пенсії за період з 08 травня 2010 року по день фактичної виплати - 06 липня 2020 року, на що отримав відмову з посиланням на те, шо належні йому кошти виплачено за рахунок Державного бюджету України органами Державної казначейської служби України, а не органом Пенсійного фонду України. Також вказано про виконання рішення суду.
Отже, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, правовій оцінці підлягає відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії, викладена в листі від 18 вересня 2020 року №1769-1595/Т-02/8-2400/20.
Так, відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно із статтями 1 та 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Крім цього, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Зазначене вище повністю відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зробленим на підставі аналізу норм Закону №2050-III та Порядку №159 в аналогічних відносинах, які викладені у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 22 листопада 2018 року у справі №522/1404/17, від 19 вересня 2019 року у справі №522/9778/16-а, які суд враховує при вирішенні даної справи в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, оскільки тривале не нарахування пенсії позивачу за минулі роки (з 08 травня 2010 року по 22 липня 2011 року) сталося з вини відповідача, адже саме на нього законодавством покладено функції щодо нарахування і виплати громадянам пенсійних виплат, а фактична повна виплата заборгованості по пенсії у розмірі 67352,28 грн проведена на виконання судового рішення лише у липні 2020 року (згідно матеріалів справи та не заперечувалось її сторонами), то суд приходить до висновку про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Твердження відповідача про те, що позивачу виплачені належні йому кошти за рахунок Державного бюджету України органами Державної казначейської служби України, а не органом Пенсійного фонду України, посилаючись при цьому на Порядок №440, а також про повне виконання останнім рішення суду, суд вважає безпідставними, оскільки згідно з пунктом 2 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440, боржник - зазначений у рішенні суду або виконавчому документі суб'єкт, який повинен сплатити кошти або вчинити інші дії майнового характеру щодо особи, на користь чи в інтересах якої ухвалено це рішення.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі №2-а-171/10/2409, суд зобов'язав саме орган Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії по 3-й групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 50% мінімальної пенсії за віком, та виплатити ОСОБА_1 державну і додаткову пенсію з урахуванням проведених виплат з 08.05.2010 року і по день припинення права на таку допомогу.
Отже, у даному випадку саме на орган Пенсійного фонду України, який є боржником, покладено обов'язок сплатити кошти на користь позивача, а не на орган Державної казначейської служби України.
Разом з цим, оскільки заборгованість по пенсії за минулі роки (з 08 травня 2010 року по 22 липня 2011 року) виплачена позивачу лише у 2020 році, що не заперечувалось сторонами, то вказане свідчить про порушення строку виплати нарахованої позивачу пенсії. Отже, доводи позивача про наявність у нього права на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати є обґрунтованими.
З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, викладену в листі від 18 вересня 2020 року №1769-1595/Т-02/8-2400/20, у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії 67352,28 грн за період з 08 травня 2010 року по день фактичної виплати - 06 липня 2020 року.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів незаконність оскаржуваних дій. Натомість доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими й суперечать викладеним вище правовим позиціям Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.
Отже, заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, викладену в листі від 18 вересня 2020 року №1769-1595/Т-02/8-2400/20, у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії 67352,28 грн за період з 08 травня 2010 року по день фактичної виплати - 06 липня 2020 року.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03 грудня 2020 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, Площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.П. Лелюк